15
травня
2018
Сальмонельоз
Причини виникнення сальмонельозу
Сальмонели серотипів Enteritidis і Typhimurium є причиною виникнення сальмонельозу в людини. Це грамнегативні бактерії, яким для життєдіяльності необхідний кисень. Але у критичних ситуаціях вони стають факультативними анаеробами, тобто переходять на інші форми метаболізму, без використання кисню. Сальмонели досить стійкі до негативних чинників. Вони добре переносять висушування і нагрівання, а також тривалий час (до 9 місяців) зберігають живучість у зовнішньому середовищі. Їхньою особливістю є підвищена стійкість до антибактеріальних засобів і дезінфектантів.
Доведено, що сальмонели зберігаються в яйцях і м'ясі до семи місяців, а в заморожених продуктах — до двох років.
Джерела зараження сальмонельозом
Джерелом інфекції виступають люди, хворі на сальмонельоз, водоплавні птахи, рогата худоба та свині, а також кури і гризуни. Багато тварин виступають у ролі носіїв бактерій, не маючи ознак хвороби. Збудник виділяється з молоком, слиною, калом, сечею, слизом. Сальмонели можуть потрапити в яйця птахів, м'ясо або корм для тварин.
Серед людей велику небезпеку становлять хворі з легкими та стертими формами сальмонельозу, які працюють на фермах, птахофабриках, у їдальнях, закладах громадського харчування, лікарнях або дитячих садках.
Механізм передачі сальмонельозу
Бактерія передається фекально-оральним і контактно-побутовим шляхом. Зараження відбувається під час вживання недостатньо оброблених продуктів, неякісної питної води або через предмети побуту (рушники, дверні ручки, іграшки, посуд). Механічно сальмонели поширюються мухами або іншими комахами. Близько 95% випадків захворювання трапяється після вживання продуктів, заражених сальмонелами. Особливу увагу слід звернути на м'ясні фарші та напівфабрикати, оскільки вони можуть зберігатися в умовах, ідеальних для існування бактерій.
Спалахи сальмонельозу виникають переважно влітку, що пов'язано з температурою навколишнього середовища. Інфекція уражує дітей різних вікових груп, але захворюваність серед пацієнтів перших трьох років життя найвища. Провокують виникнення сальмонельозу супутні хвороби, в першу чергу, травної системи. Також відіграє роль прийом антибіотиків, імунодефіцитні стани, онкологічна патологія.
Поширення сальмонел в організмі
Для виникнення даного захворювання необхідні два чинники: достатня кількість вірулентних збудників і чутливість організму. Бактерії потрапляють у травний тракт, проходять шлунок і дванадцятипалу кишку, де багато з них гине. Потім проникають у слизову оболонку тонкого кишечника й інфікують його клітини. Це призводить до порушення перистальтики (м'язових скорочень), а також всмоктування води та мінеральних солей, які накопичуються в просвіті кишки і провокують діарею. Якщо у дитини ослаблені механізми захисту, сальмонели потрапляють у кров і лімфу, за допомогою яких розносяться організмом. У внутрішніх органах вони формують вогнища інфекції, що призводить до циклічності захворювання і тяжкого стану пацієнта.
Види сальмонельозу
Залежно від локалізації збудника та тяжкості хвороби виділяють різні види сальмонельозу.
Гастроінтестинальний сальмонельоз
Гастроінтестинальний сальмонельоз виникає в результаті потрапляння збудника у шлунково-кишковий тракт. Залежно від поширення виділяють такі форми:
• Гастритична. Розвивається у дітей до 3 років. Її симптоми нагадують харчову токсикоінфекцію. Починається гостро, супроводжується загальним нездужанням, блювотою, зниженням апетиту. Спостерігається біль у надчеревній ділянці. Уражується тільки шлунок, кишечник не задіяний.
• Гастроентерична. Виникає у дітей старшого віку і характеризується вираженими проявами інтоксикації, блювотою, рідкими рясними випорожненнями з домішками слизу та неприємним запахом. Через кілька годин після початку хвороби спостерігається розлитий біль по всьому животу, бурчання та шум плескоту в шлунку.
• Гастроентероколітична. Характерна для дітей першого року життя. Починається гостро, температура підвищується до 37–38°С і тримається 6–7 днів. Діарея та блювота особливо виражені. Частота дефекацій сягає 12–15 разів на добу. У калі можна виявити прожилки крові та слиз. Спостерігається здуття живота, він стає болісним при торканні, збільшується печінка та селезінка.
• Колітична. Звертають на себе увагу симптоми ураження товстого кишечника: тенезми (помилкові болісні позиви в туалет), переймоподібні болі в животі, мізерні випорожнення (по типу «ректального плювка»).
Генералізований сальмонельоз
Генералізований сальмонельоз виникає в разі потрапляння бактерій у кровоносне русло. Виділяють такі форми:
• Септична. Виникає у половини дітей молодшого віку (до 3 років). Починається з ознобу, фебрильної лихоманки, симптомів гастроентериту. Через 2 дні останні зникають, але лихоманка і загальне нездужання зберігаються. Дитина скаржиться на слабкість, погіршення сну. Характерним є виникнення герпетичної висипки на губах, почервоніння обличчя, зниження артеріального тиску та пульсу.
• Тифоподібна. Ця форма специфічна за хвилеподібним перебігом, який нагадує картину черевного тифу. На 6–7 день від початку хвороби з'являється розеольозна висипка на животі. Хворі діти апатичні, мляві, обличчя стає блідим. У результаті впливу токсинів порушується робота серця та легенів. Інші симптоми схожі з септичною формою. Тифоподібний варіант сальмонельозу пов'язаний із появою гнійних вогнищ у внутрішніх органах, які періодично поширюють інфекцію по організму.
Симптоми сальмонельозу
Симптоми захворювання багато в чому залежать від віку пацієнта і типу хвороби. У новонароджених першого тижня захворювання починається різко. Спочатку з'являється зниження апетиту, малюк відмовляється від годування. Шкіра бліднішає, дитина стає апатичною. Характерними є травні порушення, в основному діарея. Кал водянистий, із зеленими грудочками та слизом. У цьому віці відсутні лихоманка та блювота, а селезінка з печінкою помітно збільшуються. Швидко наростають прояви ексикозу (зневоднення), метеоризм. Існує високий ризик гемоколіту — кровотечі у товстій кишці.
У дітей першого року життя (старше 10 днів) сальмонельоз має раптовий початок із лихоманкою до 37–39°С. Спостерігається виражена блювота, відрижка під час їжі. Екскременти рідкі, зеленуваті, інколи з прожилками крові. В результаті зневоднення з'являються судоми, шкіра стає сухою та блідою.
У дитини до 3 років наявний високий ризик появи гнійних вогнищ у різних органах. Тому крім перерахованих вище симптомів сальмонельозу, в пацієнта можуть бути ознаки пієлонефриту, менінгіту, циститу та ін.
Клінічна картина у дітей старшого віку схожа на перебіг сальмонельозу в дорослих. У перші години хвороби спостерігається легке нездужання, яке супроводжується здуттям живота. Потім різко наростає температура, з'являється запаморочення, біль у скронях, ломота. Ознаки інтоксикації сягають максимуму на другу добу. В цей же час з'являються ознаки гастроентериту: болі в животі, блювота, у якій наявні залишки їжі. Далі блювотні маси стають зеленими та водянистими. Пізніше приєднується діарея. Швидко наростає зневоднення організму.
Після гастроентериту в дитини може розвинутися септична форма сальмонельозу, яка характеризується наростанням лихоманки, пригніченням нервової системи та гемодинамічними порушеннями.
Діагностика дитячого сальмонельозу
Після з'ясування скарг і проведення огляду проводиться лабораторна діагностика з метою ідентифікації збудника:
• Загальний аналіз крові. За сальмонельозу підвищується кількість нейтрофілів, вони набувають токсичної зернистості, наростає швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ).
• Загальний аналіз сечі. Дає можливість виявити ураження нирок і наявність у них гнійного вогнища.
• Бактеріологічне дослідження є найважливішим елементом діагностики. Для нього беруть зразки калу, сечі, блювотних мас або промивних вод шлунка. Потім матеріал висівається на живильні середовища. Лікар отримує результати дослідження через 2–4 доби, ідентифікуючи сальмонелу за характером росту колоній.
• За допомогою копрологічного аналізу оцінюють локалізацію запального процесу. У хворих із гастроентеритом у калі виявляють жирні кислоти, неперетравлені м'ясні та рослинні волокна. У разі коліту спостерігається велика кількість слизу, лейкоцитів й еритроцитів.
• Серологічна діагностика спрямована на виявлення антитіл до сальмонел. Для цього використовують реакцію непрямої гемаглютинації (РНГА) або реакцію імунофлюоресценції (РІФ).
• Швидким і точним методом діагностики є полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). З її допомогою визначають протеїни збудника.
Методи лікування сальмонельозу
Дітей із тяжкими гастроентеритами та генералізованими формами захворювання госпіталізують у стаціонар. Перші 2–3 доби їм призначають суворий постільний режим.
Перший етап лікування — промивання шлунка. Воно проводиться не пізніше ніж через три години з моменту прийому зараженої їжі. Також позитивний ефект має очисна клізма. Дитині дають ентеросорбенти, які всмоктують токсини та виводять їх з організму. Потім проводять замісну терапію, спрямовану на відновлення водно-сольового балансу організму. Антибактеріальна терапія показана тільки у тяжких випадках. Подальше медикаментозне лікування спрямоване на відновлення роботи кишечника та його мікрофлори. Для цього застосовують пробіотики, до складу яких входять молочнокислі бактерії. Вони колонізують травний тракт і нормалізують його функцію.
Наслідки сальмонельозу
Сальмонельоз може мати тяжкі ускладнення:
• Інфекційно-токсичний шок — зниження тиску та порушення метаболізму тканин внаслідок дії великої кількості токсинів. Через це у дитини розвивається гостра серцева або ниркова недостатність.
• Гострий набряк головного мозку — зміщення його стовбура в результаті підвищення внутрішньочерепного тиску.
За генералізованої форми бактеріємії уражуються такі групи органів:
• Опорно-руховий апарат (остеомієліт, артрити будь-якої локалізації).
• Нервова система (менінгіт, радикуліт). Дія токсинів призводить до невралгії — болісності в зоні дії певного нерва (поперекова, шийна невралгія).
• ЛОР-органи (гострий гайморит, фарингіт, тонзиліт, отит).
• Дихальна система (пневмонія). Сенсибілізація організму до токсинів сальмонел іноді призводить у майбутньому до бронхіальної астми.
• Серцево-судинна система (ендокардит, аортит, міокардит).
• Органи черевної порожнини (апендицит, перитоніт).
Усіх цих проблем можна уникнути, достатньо лише вчасно розпочати терапію. Не лікуйте сальмонельоз самостійно, негайно звертайтеся по медичну допомогу, якщо Ви підозрюєте у дитини гостру кишкову інфекцію.
скачать dle 10.4фильмы бесплатно
Коментарі: 0
Переглядів: 2530
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми радимо Вам
зареєструватись або увійти на сайт під своїм ім'ям.
