Взаємодіємо з дитиною із дистантної сім'ї
Рекомендації для педагогів
- Емоційно підтримуйте дитину. У дистантних сім'ях емоційне спілкування може перериватися через тимчасову відсутність батька чи матері, тому дитина з такої сім'ї потребує психологічного захисту, тепла тощо. Потрібно підбадьорювати її (бодай добрим словом, поглядом), аби в неї сформувалося відчуття повної сім'ї та гармонії взаємин між її членами.
- Підтримуйте в дитини відчуття безпеки. У дистантній сім'ї дитина емоційно близька до тієї людині, яка її виховує та проводить із нею більшість часу: це може бути бабуся (через відсутність батьків) або мама (якщо батько на заробітках), батько (якщо мати на заробітках, у відрядженні) тощо. Бажано, щоб дитина відкрилася вам, не приховуючи своїх почуттів та емоцій.
- Приділяйте дитині з дистантної сім'ї особливу увагу. Здебільшого таких дітей виховує лише мама, відповідно, у них немає прикладу батьківського виховання. Тож мама вимушена брати на себе чоловічі ролі. Ураховуйте це під час спілкування з дитиною.
- Сприяйте творчому розвитку дитини. Створіть необхідні умови для розкриття її здібностей.
- Будьте пильними під час спілкування з дитиною. Не варто постійно нагадувати їй про батька (матір), який(-а) у конкретний момент відсутній(-я) у родині, адже дитина і так сумує.
- Уважно ставтеся до почуттів дитини. Трапляється, що діти з традиційних сімей не розуміють, чому в дітей із дистантних родин неповна сім'я, а батьки нібито розлучені, тож можуть насміхатися з них, дражнити їх. Намагайтеся вберегти дитину від цього.
- Цікавтеся щоденним життям дитини (її навчанням, дозвіллям). Будьте уважними до її захоплень.
- Сприймайте свою дитину такою, яка вона є. Прислухайтеся до її прохань. Дитина в дистантній сім'ї є дуже вразливою та нерішучою, тож надзвичайно важливо виокремлювати час, щоб вислухати та зрозуміти її.
