Отже, які плюси може нам дати формування із класу команди? По-перше, у класі утворюється сприятлива атмосфера, що сприяє передусім підвищенню мотивації до навчальної діяльності.
Адже відомо, що дуже складно ефективно працювати там, де панують нетовариські, емоційно несприятливі умови. По-друге, у вихованців виникає довіра одне до одного, бажання підтримати товариша. Крім того, психологічно здорова особистість повинна бути спроможною на відповідальні кроки, а відповідальність — це фундамент, на якому тримається команда. І така важлива якість виховується саме в команді.
Члени будь-якої групи займають ті або інші рольові позиції. У роз’єднаних класах дуже часто відбувається «навішування ярликів», і учні поводяться відповідно до цього. Якщо педагог починає працювати над формуванням команди, то відбувається розширення рольового поведінкового діапазону вихованців. Отже, учні стають не тільки виконавцями, але й, за потреби,— лідерами або критиками.
У команді, яка діє ефективно, роль кожного з її членів має відповідати завданню, що розв’язує команда загалом. Отже, завдяки команді учні підвищують свою особистісну гнучкість, тому їх соціалізація відбувається успішніше.
Етапи зрілості
Будь-яка група, перш ніж стати командою, долає певні етапи (стадії), про які ми згадували вище. Розглянемо їх докладніше.
Спочатку це «робоча група» — тобто саме той клас, з яким безпосередньо не працювали з метою командоутворення. Наступний етап —«псевдокоманда». Він характеризується загостренням конфліктів, виникненням суперечок і протиріч. Це пов’язано з тим, що учні краще пізнають одне одного, з’являються різні точки зору на розв’язання конкретного завдання. Конфлікти також виникають через різне ставлення до командних справ: хтось виявляє більшу відповідальність, а хтось — навпаки; хтось дійсно віддається справі, а хтось зневажливо ставиться до виконання необхідних справ. Н а цьому етапі негативні емоції виникають ще й тому, що в групі не відрегульовані правила взаємодії. Цей етап є дуже важливим у житті команди, адже не розв’язані конфлікти можуть набути латентної (прихованої) форми, як наслідок — група ніколи не перетвориться на команду. Саме завдяки цьому етапу група починає усвідомлювати той факт, що необхідно змінювати атмосферу й починати взаємодіяти по-іншому.
Етап «потенційна команда» характеризується тим, що члени групи намагаються знайти шляхи ефективної взаємодії. Починають формуватися правила спільної роботи й спілкування, емоційна атмосфера поліпшується й стабілізується.
І нарешті, «зріла команда» — це і є справжнє об’єднання людей, що повноцінно й ефективно діє, де підтримка й взаємодопомога є панівним емоційним тлом. Н а цьому етапі команда відзначається вмінням чітко перерозподіляти обов’язки, працювати на загальну мету, коли кожний учасник відповідає за її досягнення, уміння гнучко й мобільно перебудовуватися відповідно до нових обставин.
Для того щоб група стала командою, необхідно подолати всі ці етапи. У реальності це може тривати впродовж років, технологія ж створення команди припускає форсоване подолання цих етапів у тренінгово-ігровому режимі. (Докладніше про тренінги та їх створення йтиметься далі.)
Вправи на командоутворення
Отже, клас уже є робочою групою, у якій відбуваються певні групові процеси: визначаються лідери, виконавці, «зірки», «ізгої». Але перед тим, як розпочати тренінг на командоутворення, необхідно провести блок вправ з метою познайомитися ближче (з обов’язковим залученням ігор на зняття тактильного бар’єра).
Отже, для досягнення цієї мети педагог має використати нескладні вправи на взаємодію з обов’язковим обговоренням того, із чим група впоралася, а з чим — ні. Завдяки цій роботі педагог матиме змогу акцентувати увагу вихованців на взаєминах у групі та взаємодії між учнями, виявити проблемні зони, що існують у класі, і мотивувати школярів до участі у тренінгу командоутворення.
«Перешикування»
Підлітки повинні вишукатися в шеренгу й у цілковитій тиші перешикуватися за певними ознаками: за першою літерою імені, за днем і місяцем народження, за довжиною першої фаланги вказівного пальця та ін. Усе необхідно виконати протягом 1 хвилини.
Після виконання вправи педагог перевіряє правильність шикування. Під час аналізування важливо приділити увагу тому, що допомогло учасникам виконати вправу та які недоліки мали місце у взаємодії між учасниками.
«Творче завдання»
Учні об’єднуються в дві мікрогрупи та відповідають на запитання: «Що корисного я можу привнести в нашу групу?» Потім кожна мікрогрупа демонструє у творчій формі свої можливості.
Після виконання цього завдання також необхідно проаналізувати процес обговорення й взаємодії вихованців під час підготовки творчого виступу. Важливо, щоб учні поділилися своїми враженнями й емоціями від спільної роботи, а також розповіли про те, що допомагало, а що заважало ефективній взаємодії.
Наступний етап роботи може бути пов’язаним із проведенням провокаційних вправ, що розкривають проблеми всередині класу.
«Пазл»
Інструкція: «Вам необхідно всім разом скласти пазл, зберігаючи цілковиту тишу. П еред початком роботи ви можете обговорити вашу взаємодію: як саме ви складатимете пазл».
Виконання цієї вправи може тривати 1,5—2 години, і не завжди пазл може бути повністю складено, але не варто витрачати на цю вправу більш ніж 2 години. Аналізування цієї вправи має відбуватися за принципом з’ясування того, як учні взаємодіяли одне з одним, наскільки це було ефективним, чи всі брали участь у роботі.
Необхідно враховувати той факт, що після цієї вправи у вихованців може виникнути почуття агресії, що спрямована як на адресу одне одного, так і на адресу ведучого, який жорстко контролював дотримання правил. Для того щоб зняти агресію, ведучому потрібно ініціювати обговорення таких питань: що відбувалося, що відчували учні, чому виникло напруження. Дуже важливо, щоб учні висловлювалися про це. Однак, необхідно суворо контролювати коректність висловлювань підлітків і за потреби переформулювати їх думки й відразу зробити висновки щодо якості й результативності роботи. При цьому ведучий має транслювати тільки те, що сказали учні (він не має права висловлювати свою думку). Якщо підлітки не завершили роботу (не склали пазл), то аналізування цієї вправи можна завершити шляхом висловлювання (обговорення) пропозицій кожного учасника щодо того, як наступного разу краще взаємодіяти в команді.
Після того як підлітки усвідомили складності у взаємодії й кожний учасник тренінгу поставив собі мету — зробити все можливе для поліпшення роботи команди, можна виконувати вправи, що допоможуть розпочати працю над виявленими «проблемними зонами» команди.
«Перешикування на стільцях»
Вправа спрямована на досягнення ефективної взаємодії й довіри в групі.
Завдання групи: вишикувавшись у шеренгу (сидячи на стільцях), із заплющеними очима перешикуватися за певними ознаками: за першою літерою прізвища; за назвами станцій метро (автобусних зупинок), поблизу яких живуть учні; за кількістю ґудзиків на одязі та ін. П ісля того як група виконає завдання, можна запропонувати їй виконати його ще раз, але за певний проміжок часу, а потім стимулювати групу на поліпшення його виконання.
Перед початком виконання завдання дуже важливо звертати увагу групи на те, чи готові учасники повною мірою, чи всі питання обговорені. Також дуже важливо страхувати групу: як мінімум двоє осіб мають допомагати ведучому в цьому. П еред початком виконання вправи підлітки повинні роззутися. П ід час аналізування виконання вправи необхідно акцентувати увагу вихованців на взаємній підтримці, ефективній комунікації, а також на тому, що саме можна поліпшити й чи прагне клас виконати вправу швидше й старанніше.
«Свічка-шеренга»
Вправа спрямована на формування командного духу. Знадобиться запалена свічка.
Завдання групи: вишикувавшись у шеренгу, дуже швидко передавати свічку одне одному; той, хто передав свічку, має бігти у кінець шеренги. Якщо свічка згасне, то команда починає все спочатку. Цю вправу можна виконати кілька разів, поставивши перед підлітками завдання скоротити час на її виконання.
Якщо перед педагогом постає завдання об’єднати клас, який перебуває в кризовому стані або щойно створений (із вихованців, які до цього навчалися в різних класах), то має сенс здійснювати 16-годинну програму на командоутворення — упродовж 10-12 днів. М и порадили б перше заняття проводити безперервно протягом 3 годин.
