Бібліотека як організатор сімейного читання. Проект «Сімейний формуляр».
...Хай вогнище наше горить, не згасає,
Домашнім теплом всі серця зігріває,
Уся мудрість книг об’єднає родину
У прагненні знань та читання донині...
Дитяча книга – це особливий світ, який юний читач осягає і розумом, і серцем. Дуже важливо, щоб книга увійшла в його життя якомога раніше, тому що вона незамінна у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні душевності, моральності. Не менш важливий її аспект – освітній. Така функціональна багатогранність впливу книги на дітей потребує кваліфікованого, системного підходу до роботи з нею у школі, в бібліотеці і у сім’ї.
Сімейні читання – це своєрідна давня традиція інтелігенції. Це форма спілкування, в якій беруть участь як мінімум троє; дитина, батьки і автор книги. Сімейне читання – це розмова батьків з дітьми про мораль, стимулом якого є спільне читання творів літератури. Це монолог дитини, в якому вона роздумує над змістом твору, прагне виявити і виразити його моральну ідею.
Створення бібліотек по принципу сімейних – це не віяння моди, а необхідність сьогоднішнього дня.
Бібліотека – це своєрідний соціальний інститут, яка має підвищити роль книги у сімейному вихованні, в інтелектуальному розвитку і духовному збагаченні не лише дітей та юнацтва, але й кожного з членів сім’ї.
За останнє десятиріччя значні тpансфоpмації відбулися в сім’ї як особливому, унікальному соціальному інституті, який найпеpшим вводить дитину в світ духовної культури. Hеpівність можливостей, головним чином матеpіальних, пpоявляється вже з пеpших pоків життя дитини. В одних сім’ях освітою малюка займаються майже від наpодження, в інших – не займаються взагалі. Тому необхідно, щоб читання, освіта спpиймалися в сім’ї та суспільстві як один із важливих способів пеpедачі знань і досвіду поколінь, навіть як засіб досягнення додаткового матеріального благополуччя внаслідок підвищення інтелектуального рівня. Для цього потрібно, щоб сім’я, суспільство, установи освіти та культури, засоби масової інформації об’єднали свої зусилля в популяризації читання і формуванні культурної компетентності підростаючого покоління. Сімейне читання — це не просто читання дітям. Це традиційно дорослий відпочинок, до якого діти допускаються лише у міру зростання. Традиції такого спільного читання благотворно впливають на всю родину. Тому що сімейне читання, яке передбачає спілкування родини, виникнення і зміцнення невидимих чудесних духовних зв'язків між людьми, має неповторний бібліотерапевтичний ефект.
Положення про «Сімейний формуляр»
1. Загальні положення
1.1. Дане положення визначає принципи організації бібліотечної діяльності з урахуванням організації обслуговування читаючих сімей у бібліотеці Володимирецького районного колегіуму.
1.2. Нормативною основою ведення «Сімейного формуляра», як одного з видів облікових документів організації обслуговування читачів , служать Міждержавний стандарт ГОСТ 7.20 – 2000 «Бібліотечна статистика».
1.3. Відповідальність за ведення і стан «Сімейного формуляра» як облікового документа обслуговування читачів бібліотеки, лежить на завідуючій бібліотекою.
1.4. Дане положення закріплює ведення «Сімейного формуляра», як облікового документа організації обслуговування читачів у бібліотеці Володимирецького районного колегіуму.
2. Основні вимоги
2.1. Обліковий документ «Сімейний формуляр» вводиться за згодою самих читачів під час запису їх у бібліотеку.
2.2. «Сімейним формуляром» вважається формуляр читача, де фіксуються відомості:
• на звороті - про всіх членів сім'ї;
• про книжки, журнали, які читач бере в користування на винесення з бібліотеки та які читають інші члени сім'ї, що стали під час запису читачами бібліотеки;
• підпис читача, що несе відповідальність за виконання правил користування бібліотекою, й повернення книжок у бібліотеку у встановлений термін, у т.ч. на звороті формуляра.
2.3. Стати читачем бібліотеки і бути записаним на «Сімейний формуляр» можливо:
• за згодою одного з членів родини, який захотів взяти на себе відповідальність за обмін книжок й повернення їх у встановлені терміни в бібліотеку, за виконання правил користування бібліотекою;
• за умови прописки і проживання усіх членів сім’ї за однією й тією ж адресою.
2.4. На титульному аркуші «Сімейного формуляра» фіксуються такі відомості про одного з членів сім'ї з паспортних даних, що виявили бажання стати читачем бібліотеки:
• Прізвище, ім'я, по батькові - повністю.
• Соціальний статус (де й ким працює, навчається, ін.)
• Рік народження.
• Номер і серія паспорта, що підтверджує особистість, з пропискою за місцем проживання.
• Адреса, номер домашнього або мобільного телефону.
• Дата запису до бібліотеки.
• Підпис читача.
2.5. На звороті «Сімейного формуляра» фіксуються такі дані про кожного члена сім'ї ,які виявили бажання стати читачем бібліотеки:
• Прізвище, ім'я, по батькові - повністю.
• Рік народження.
• Соціальний статус (де й ким працює, навчається, пенсіонер, ін.)
• Дата запису до бібліотеки.
• Підпис читача, відповідального за виконання правил бібліотеки та термін повернення книжок у бібліотеку за кожного, дані про якого внесені в «Сімейний формуляр».
2.6. На титульному аркуші «Сімейного формуляра» (лівий верхній кут) фіксується та кількість порядкових номерів, яка відповідає кількості записаних чи перереєстрованих читачів-членів родини.
2.7. Читачі, записані в «Сімейному формулярі», проходять щорічну перереєстрацію:
• усі відомості читачів перевіряються і за необхідності доповнюються, змінюються;
• вказується дата перереєстрації читача, записаного на титульному аркуші, і всіх читачів, зафіксованих на обороті «Сімейного формуляра»;
• підпис за всіх читачів в «Сімейному формулярі» ставить читач, узявши на себе відповідальність за виконання правил користування бібліотекою й повернення книжок у бібліотеку у встановлений термін.
2.8. У разі вибуття читача (поїхав, помер, не бажає більше читати та ін.) при щорічній перереєстрації йому не надається порядковий номер на титульному аркуші формуляра.
3. Права читачів «Сімейного формуляра».
3.1. Відвідувати бібліотеку, робити обмін книжок, журналів і газет має право не тільки той читач, який узяв на себе відповідальність за виконання правил користування бібліотекою, повернення книг і їх цілість, а будь-хто з членів сім'ї за домовленістю про відповідальність і якщо є зразок його підпису на звороті формуляра.
3.2. Користуватися документами в стінах бібліотеки має право будь-хто з читачів, записаних в «Сімейний формуляр».
3.3. За сімейним формуляром читання можна отримати додому не більше п'яти книжок на кожного члена сім'ї, на термін не більше 30 днів.
3.4. Читачі «Сімейного формуляра» можуть користуватися перевагами в отриманні книг із книгосховища, їм першочергово можуть видаватися друковані видання з позначкою «Ц» (цінні), до 10 - 12 книжок на всю сім'ю.
4. Обов'язки читачів «Сімейного формуляра».
4.1. Читач, дані про якого заносяться на титульний лист «Сімейного формуляра», стає відповідальним за виконання правил бібліотеки, за термін повернення та збереження книжок, виданих з фонду бібліотеки.
4.2. Підписи членів сім'ї мають бути відомі читачеві, що взяв на себе основну відповідальність.
4.3. Будь-який читач, записаний в «Сімейний формуляр» також відповідальний за термін повернення книжок, виданих з бібліотеки.
5. Порядок обліку статистичних даних, звітність.
5.1. Облік роботи із «Сімейним формуляром» ведеться в «Щоденнику роботи бібліотеки».
5.2. У графі «Всього читачів» вказується кількість читачів, записаних чи перереєстрованих цього дня і має відповідати кількості порядкових номерів на «Сімейному формулярі».
5.3. На кожного читача «Сімейного формуляра» заводиться окрема картка в реєстраційній картотеці.
5.4. Кількість відвідувань бібліотеки враховується за кількістю членів сім'ї, котрі відвідали в даний день бібліотеку для одержання, обміну, повернення книг і для продовження терміну користування книжками.
5.5. Облік видачі видань здійснюється в другій частині «Щоденника бібліотеки» на підставі записів у формулярі книг, помножених на кількість зареєстрованих у «Сімейному формулярі» читачів, котрі читатимуть дані книги.
Поради бібліотекаря для батьків
• Перша дитяча книжка в руках мами, тата, бабусі, дідуся. Саме з неї починається сімейне читання, і саме з цього починається читач. Відчувши вже з перших років свого життя позитивні емоції, які викликає читання, діти починають асоціювати книжки з батьківською любов'ю, з увагою та підтримкою, що психологічно значно полегшує їм процес успішного життя сьогодні і подальшого входження у шкільне життя. Чим багатшим буде досвід спілкування з книжкою вдома, тим більші шанси в дошкільнят прийти підготовленими до навчання у школі.
• Телевізор разом з комп'ютером і Інтернетом — головні суперники читання. Що є в читанні вголос того, чого не дає телебачення? Одна із багатьох причин така: в цей момент читач і книга належать одне одному, а не телебаченню. Також це можливість творчості і вибору. Ви самі вибираєте книгу для читання вголос. Так, програму для перегляду по телебаченню обираєте також самі, але порівняйте: світова художня література і програма передач на сьогодні — можливості для вибору неспівставні. Інтернет, енциклопедії — спосіб отримати інформацію, а художня література завжди була засобом спілкування автора і читача. Сучасний світ тим чи іншим способом вчить нас отримувати потрібну інформацію, але все менше залишається можливостей для емоційного та інтелектуального спілкування, для обговорення, неспішних розмірковувань, під час яких народжуються неіснуючі до цього знання, а не просто засвоюється інформація. Читання вголос — це, в першу чергу, радість від улюбленої книги, від можливості поділитися задоволенням від прочитаного, своє сприйняття, своє захоплення. І це, звичайно, таїть певну небезпеку, тому що відкриваючись, стаєш менш захищеним. Тому сімейне читання —заняття для сильних людей, для людей творчих і відкритих, вільних і тих, хто дає свободу іншим.
• Батьки мають знати, які книжки найбільше приваблюють дітей певного віку, і які видання краще купувати своїм дітям і в подарунок рідним та знайомим, брати в бібліотеці, якими з них можна заохотити дитину до пізнавального спілкування. Окрім загальних вимог до відповідності змісту книжки уявленням дитини про навколишній світ і її життєвому досвіду (що вона вже знає, пам'ятає, бачила, чула, вміє, розуміє тощо), доцільно врахувати й ряд вікових книжкових уподобань малюків. Дошкільнятам від 3 до 6 років до вподоби книжки з оповідками про їхніх однолітків, які живуть і виглядають так само, як і вони, ходять до дитячого садка, відвідують лікарів, знаходять собі друзів і вчаться приятелювати, допомагають дорослим, готуються до школи. Діти охоче слухають про те, як слід поводитися з меншими братиками і сестричками, з іншими молодшими від себе дітьми. Поступово коло їхнього читання розширюється за рахунок бажання дізнатися про далеке, небачене в найближчому оточенні (інші народи, країни, моря, гори, пустелі, космос), розібратися у таємницях дивосвіту (чому бувають виверження вулканів і землетруси; чому літають літаки й не тонуть кораблі — і так без кінця). Дедалі привабливішою стає чарівна казка з усілякими дивами, мудрими красунями, шляхетними й мужніми красенями-богатирями та з неодмінним протиставленням добра і зла, справедливості.
• Обираючи книжку для дитини, не зайве довіритися власній інтуїції і, „примірявши” її до віку, уподобань, характеру, можливостей і потреб свого малюка, ще й визначитися: чи сподобається вона йому і чим саме? На особливу увагу заслуговують вірші, особливо ті, що близькі дітям своїм ритмом, веселою римою та мелодійністю, пісенністю. Дорослі все ж таки мають обережно втручатися і вдумливо добирати найкращі поетичні зразки, дбати про розширення з віком поетичних уподобань малюків. Діапазон величезний: від коротких народних потішок — до довгих віршованих казок, творів літературної класики.
• Для численних татусів і матусь, котрі бажають добра своїм дітям, розмови про книги — один із найвірніших способів завоювати довіру, не пропустити, не проґавити живу ниточку довірливого спілкування. Не лише у 6, але й у 12 і в 16 років батькам слід знати про мрії та переживання своєї дитини. Адже ми, на жаль, все частіше усвідомлюємо, що нам немає про що говорити один з одним, бо діти не хочуть обговорювати свої проблеми з батьками, а батьки не хочуть ділитися зі своїми дітьми власними радісними або гіркими переживаннями. Прочитана ж разом вдало підібрана книга дає батькам і дітям так зване „спільне смислове поле” і може допомогти в находженні нових поглядів на ту чи іншу проблему, нових підходів до їх вирішення та й просто сприяти новому ракурсу традиційних сімейних розмов і дискусій.
Читайте, читайте разом зі своїми дітьми! Адже разом прочитана і „продумана” книга — це ваше спільне нове не лише смислове, але й емоційне „поле”, яке не тільки дає простір новим темам для спілкування, а й зачіпає глибинні струни сердечні й душевні”.
Маємо надію, щоб наша спільна справа, що спрямована на виховання в дітей інтересу до книги, дасть свої плоди, а читання принесе тільки задоволення й радість пізнання.
