11 листопада 2010 року у Володимирецькому районному колегіумі відбувся ХІ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика.
Міжнародний конкурс з української мови започаткований з ініціативи видатного українського мецената із Канади Петра Яцика. Він спрямований на піднесення соціального престижу і авторитету державної мови в Україні. Конкурс націлений на стимулювання прагнення молоді до знань державної мови, піднесення її престижу та з метою виховання шанобливого ставлення до мови свого народу.
Цей конкурс характерний азартом високої інтелектуальної конкуренції та дає змогу кожній бажаючий молодій людині проявити себе в якості знавця державної мови, людини, про культуру якої свідчить передовсім рівень володіння державною мовою.
В конкурсі взяли участь учні 3-11 класів. Учні виконували різнорівневі завдання.
Переможці братимуть участь у районному конкурсі.

Навчально-виховний процес у колегіумі здійснюється на засадах особистісно орієнтованих педагогічних технологій розвитку учнів, спрямований на їх самовизначення, вироблення активної громадянської позиції формування системи ціннісних орієнтацій, сприяння духовного пошуку для задоволення своїх духовних потреб.

Завдання педагогів колегіуму полягає в максимальній активізації внутрішніх ресурсів учнів для використання їх потенціалу. Вчителі надають можливість кожному учню саморозвиватися та самореалізуватися, враховують їхні можливості, особливості, здібності.

Навчальний процес середньої школи створює передумови для здобуття повноцінної освіти всіма учнями з урахуванням державних вимог та потреб особистості, забезпечує соціально необхідний для кожного школяра обсяг і рівень знань, умінь і навичок. Навчальний план середньої школи колегіуму, крім державного компоненту, містить вибірково-обов’язкові предмети, курси за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття.

Виховний процес дуже різноманітний, спрямований на розвиток творчих здібностей учнів середньої школи. Одним із аспектів виховної роботи є екскурсії. Для дітей та вчителів це не просто захоплення, але й потреба. До кола інтересів входить не лише відпочинок, а й ознайомлення з культурними та історичними пам’ятками України.

Початкова школа – це школа радості і хвилювань, це перша сходинка до храму науки, царство творчої думки, шлях до відкриттів. Від того, в які руки потрапляє малюк, прийшовши вперше до школи, залежить багато в його житті. Перша вчителька для школяра – особлива людина, яка займає значне місце після мами, вона по-справжньому повинна вміти любити дітей. Саме від особистості першої вчительки залежить, чи добре вчаться і поводяться учні, чи вміють вони вчитися, виявляти, розвивати свої творчі здібності, чи розкриваються як особистості, чи знаходять своє місце у суспільстві, чи правильний шлях обирають у житті.

Педагоги, в свою чергу, докладають зусиль, аби навчити діток вчитися ще й творити. Тому вони завжди в пошуку, дбають про належну віддачу кожного уроку. Заслуговують на увагу технологія розвивального навчання, поглиблене вивчення англійської мови та вивчення комп’ютерної грамотності з першого класу.

Щороку учні працюють над написанням творчих робіт з елементами дослідження, які захищають на малій учнівській конференції, беруть участь у шкільних олімпіадах, конкурсах. Цікаво проходять свята, ранки, інтелектуальні ігри.
Учні початкової школи є призерами районного, обласного етапів предметних олімпіад.

Лише творчий учитель може навчити і виховати творчу особистість. Тому головним завданням методич¬ної роботи в колегіумі вважаємо створення умов для постійного творчого та фахового зростання кожного педагога. Кінцевий її результат — заради чого ми працюємо — це учень-особистість, рівень знань, культура, вихованість і розвиток якої становить багатство кожного навчального закладу.

Науково-методична робота в колегіумі базується на творчих пошуках кафедр: української мови та літератури, іноземних мов, суспільних дисциплін, фізико-математичних дисциплін, хіміко-біологічних дисциплін, фізкультурно-оздоровчих дисциплін, декоративно-ужиткового мистецтва, зарубіжної літератури, виховної роботи та психології, естетичного виховання, розвивального навчання.

В умовах реалізації концепції безперервної компетентнісно спрямованої освіти, переосмислення ціннісних систем, впровадження різноманітних інноваційних технологій педагогічного колективу необхідними:
• експериментальна, наукова та дослідницька робота;
• постійне висвітлення нових педагогічних ідей та їх апробація;
• розробка авторських програм;
• проведення науково-практичних конференцій, семінарів;
• створення банку даних нових освітніх технологій та їх впровадження.

Головним органом у системі методичної роботи є науково-методична рада колегіуму, яка здійснює керівництво науково-методичною, експериментальною і практичною діяльністю педагогічного колективу і реалізує поставлені задачі.

Учителями колегіуму розроблено 20 авторських програм для спецкурсів та факультативних профілів навчання («Основи філософії», «Молекулярна біологія», «Конституційне право України», «Нарисна геометрія», «Основи цитології» і т.д.)

З 2004 року колегіум долучений до науково-дослідницької лабораторії «Творча обдарованість» при РОІППО. З 2006 року бере участь в експериментально-дослідницькій роботі лабораторії інноваційних технологій РДГУ з теми «Інноваційні форми у формуванні конкурентоспроможного вчителя».

За 20 років удосконалено такі форми й методи науково-методичної роботи колегіуму:
• робота над науково-методичною темою;
• самоосвіта, робота з фаховою літературою;
• педагогічне наставництво;
• проектування особистісного фахового зростання;
• участь у роботі творчих груп, методичних об’єднань;
• психолого-педагогічні консиліуми;
• тижні педагогічної майстерності;
• інноваційні семінари;
• конкурс «Учитель року»;
• школа молодого вчителя;
• науково-методичні конференції;
• «круглі столи», семінари-практикуми;
• презентації науково-методичних видань, «Методичного вісника» та літературних новинок.

Учителі колегіуму – постійні учасники районних та обласних конкурсів «Учитель року», переможцями яких є: Бортник Р.А. (інформатика), Ситай Н.М. (початкова школа), Слотницька І.В. (українська мова і література), Волчецька Л.А. (номінація «заступник директора»), Шевченко Н.М. (біологія), Дядечко Р.П. (українська мова і література), Войтович Н.М. (українська мова і література), Симонюк Н.Д. (початкова школа).

На базі колегіуму були проведені Міжрегіональна конференція «Теорія, досвід, практика в забезпеченні актуальних питань у розвитку освіти», Перша Всеукраїнська науково-практична конференція «Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства».

Володимирецький районний колегіум можна справедливо назвати школою життєвої компетентності.

Що ж відзначає дух колегіуму, його творче кредо? Це, передусім, творчий пошук педагогічного колективу, спрямований на визначення філософії своєї школи, власних пріоритетів, у центрі яких — розвиток і саморозвиток учня колегіуму, оновлення навчально-виховного процесу на основі ідей педагогіки життєтворчості. Педагогічний колектив розуміє свою місію у плеканні учня як творця і проектувальника свого життя і допомагає усвідомити смисл життя. Головне — це ставлення до дитини як стратегічного партнера, повага її самобутності, розуміння того, що учень колегіуму має свою життєву позицію, власне "я", свій внутрішній світ.

У виховному процесі колегіуму зусилля зосереджуються на розвитку в учнів свідомого ставлення до вузлових проблем життя; виробленні навичок перспективного начала, життєвої активності, стилю життя, здатності до філософствування і рефлексії; розвиток свідомої орієнтації в життєвих цінностях, здатності до реалізації самостійності (самопізнання, самооцінки, самоосвіти), а також здійсненні свого життєвого вибору, оволодінні культурою життєвого самовизначення.

По-друге, у колегіумі гуманізація носить не декларативний характер: подолана безликість навчально-виховного процесу, забезпечується повага й довір'я до особистості учня, прийняття його особистісних цілей та запитів. Педагогічний колектив дбає про створення умов для розкриття і розвитку здібностей кожного учня. Умовою досягнення нової якості є побудова колегіуму на основі множинності видів діяльності дитини. Структуроутворювальним принципом є формування у дитини проектної діяльності як важливого чинника становлення життєвої компетентності.

По-третє, забезпечується поліфонічність школи і право дитини на реалізацію своїх інтересів шляхом диференціації навчально-виховного процесу, розкриття творчого потенціалу. Особлива увага звертається на вибір учнями індивідуальних освітніх траєкторій.

По-четверте, педагогічний колек¬тив колегіуму глибоко осмислив базовий компонент змісту освіти, творчо збагатив його своїм баченням і підходами. Головне при цьому — розвиток ключових компетентностей — здатності підходити до знання як інструмента розв'язання життєвих проблем.

Навчання спрямоване на освоєння способів пізнання, мислення і діяльності, на розвиток пізнавальних сил і творчого потенціалу дитини. Цей підхід протистоїть методам і формам вербальної освіти, її монологічності, безликості. Він долає пасив-ність учня, який при такому навчанні відчуває себе лише об'єктом зовнішніх впливів, перетворює його в суб'єкта навчально-виховного процесу.

По-п’яте, висока ефективність навчально-виховного процесу в колегіумі значною мірою досягається завдяки глибокій його психологізації. Потенціал психологічної культури спрямований на глибоке знання особистості, її мотивів, інтересів і потреб, стимулювання пізнавальних і життєвих інтересів учнів. Джерелом формування змісту навчання і виховання в колективі стали головні сфери самовизначення особистості — людина, суспільство, природа.

По-шосте, варто відзначити високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності і компетентності педагогів колегіуму, адміністрації. Вчителі оволодівають наукою про досягнення вершин педагогічного професіоналізму і майстерності. Особлива увага звертається на дослідницьку діяльність учителів, пошук і впровадження перспективних педагогічних технологій, розробку моделей розвитку життєвої компетентності учнів колегіуму.

Відкритість і варіативність навчання у колегіумі визначається вибором факультативів, спецкурсів, розробкою власних інтегрованих курсів, самовизначенням кожного учня відповідно до індивідуального рівня розвитку.

По-сьоме, у колегіумі впроваджується новий підхід до виховання із позицій життєвого самовизначення особистості, ідей особистісної спрямованості виховного процесу. У центрі стоять не програми чи заходи, а саме дитина, її індивідуальні нахили й інтереси. Рухові від найближчих інтересів до розвитку високих духовних потреб сприяє виховний простір колегіуму, який став справжнім центром Культури, Науки, Духовності.

Колегіум — не готує до життя, він і є особливим життям, в якому живе дитина і розвивається як особистість, оволодіваючи ключовими життєвими компетентностями, без яких немож¬лива її інтеграція у динамічний мін¬ливий світ.