Літаючі кити
Серед учасників так званих "груп смерті" та он-лайн ігор, які несуть небезпеку життю, дуже мало дітей з неблагополучних сімей. Переважна більшість учасників – освічені, допитливі, активні діти, які цікавляться кіно і музикою, читають книги, розповідає.
А також вийшли на "куратора" групи. "Куратор" щодня направляла дітям інструкції і приймала звіти про виконання завдань. На зв’язок із куратором підлітки повинні були виходити вночі – о 4.20. Кити, що парять у небі, – емблема групи і ознака гри, – ілюстрували їхні акаунти у мережі.
Доведення до самогубства чи сплановане вбивство?
Важливо, щоб батьки звернули увагу на сторінки своїх дітей у мережі – які меседжі вони поширюють. Специфічі картинки, хештеги, заклики – це перша ознака того, що дитину вже залучили до гри.
Суїцидальна спільнота, про яку мова, в мережі має різні назви: "Синій кит", "Море китів", "Тихий дім". У всіх їхніх прихильників на особистих сторінках є відео або малюнки з літаючими китами, акцентує Департамент кіберполіції Національної поліції України. Китів як символ злочинці обрали, оскільки, як дослідили науковці, ці тварини можуть зводити рахунки з життям.
До груп залучають дітей і підлітків – від 9 до 15 років. З ними працюють дорослі – системно, планомірно і чітко, крок за кроком підштовхують до самогубства. На дітей впливають з урахуванням їхніх інтересів і захоплень, використовують їхню лексику і субкультуру. Маніпулюють: дівчаткам пропонують сценарії "тебе ніхто не розуміє", "ти нікому не потрібна", наголошують, що вони товсті чи негарні. Хлопчикам утовкмачують, що вони "лузери" цього несправедливого світу. І тільки в іншому світі – світі "для вибраних" – знайдеться звільнення від проблем та образ. При цьому проблеми й образи перебільшуються і роздуваються.
Підліток на гачку отримує "особливе" запрошення в закриту спільноту. Для того, щоб вступити в неї, пише певний текст у себе на сторінці. Приймають не всіх, експериментували в кіберполіції. Адміністратори перевіряють історію кандидатів – аккаунти з метеликами і квіточками не проходять. Інша справа – специфічний "темний" погляд на світ. Затверджують учасників після спілкування у відеочаті. Перше завдання – ініціація.
Виконання кожного завдання – а пропонується до 50 квестів – фіксується на фото чи відео і надсилається "куратору". Якщо попервах учасник не встигає їх виконувати або порушує умову щоденного спілкування, то його виключають з групи. Пізніше вмикають примус – під страхом насильства над близькими чи шантажу (а серед квестів бувають завдання інтимного характеру) діти роблять усе, що від них вимагають. Відкриття особистих даних також є умовою участі в грі.
Майже всі квести передбачають заподіяння собі болю. Завдання надходять щоночі після "накачки": суїцидальна література, депресивна музика, жорстокі й криваві відео, апеляція до містики. Про те, що відбувається, забороняється розповідати будь-кому – це теж умова гри. У такий спосіб впродовж тривалого часу дитину доводять до фізичного і емоційного виснаження.
Коли адміністратор групи впевнений, що дитина втратила опір, стала цілком керованою, їй вмикають "зворотний відлік часу". Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online. Такі відеозаписи в подальшому продаються в закритих групах "для дорослих".

Забави на межі
"Синій кит" живе тільки ВКонтакте. Гра прийшла з Росії – ще два роки тому вона підняла там хвилю. На сьогодні відомо про більш як 130 випадків суїцидів дітей – учасників цієї гри. В Україні досі це не відстежували, хоч випадки відомі. Два місяці тому в Маріуполі стрибнула з багатоповерхівки 15-річна дівчинка – виконувала квест і записала це на мобільний телефон, який залишила на даху.
Департамент кіберполіції на цей час заблокував українську спільноту "Синій кит", до якої входило 209 користувачів.
Проте кіберполіція попереджає, що можливий апгрейд. На місці однієї "групи смерті", закритої поліцією, дуже швидко виникає інша. "Пул" учасників кочує з групи в групу – дітей вчать, як тримати зв’язки, коли спільноту закриють.
Такі групи щодня блокуються адміністрацією соціальних мереж за зверненнями правоохоронних органів або користувачів, повідомляє кіберполіція. Але останнім часом у мережах поширюються також і флешмоби, які прямо не пов’язані з самогубством, але підштовхують дітей до незворотних вчинків.
Саме зараз набирає популярності гра "Біжи або помри". Суть вуличного флешмобу – перебігти дорогу перед авто. Поки одні біжать, другі – фільмують. З такими випадками стикнулися у поліції Полтавщини. За непідтвердженими даними, гра також принесена з Росії, де вже є її жертви. Тому поліцейські просять водіїв бути дуже уважними, якщо на узбіччі – діти.
Також кіберполіція відреагувала на звернення батьків, які знайшли у гаджетах своїх дітей зображення листівок із закликом "стати феєю вогню" – ще одна небезпечна гра для фанатів мультфільму "Феї Вінкс". Дитині пропонують серед ночі, – так, щоби ніхто не побачив, бо магія зникне, – піти на кухню, відкрити газові комфорки і глибоко вдихати. "Батьки! Перевіряйте телефони своїх дітей!"
Непокоїть і батьків, і правоохоронців гра "Піди і заховайся" або "Зникни на 24 години", аналог американської "24 hours challenge". Діти ховаються у публічному місці: у супермаркеті, в школі, на заправці – і знімають відео.
Відрізнити участь у грі від справжнього зникнення практично неможливо. В обох випадках підлітки раптово щезають з дому і не виходять на зв'язок. І хоч ці хованки поки що не особливо поширені, у ВКонтакте вже є декілька пабліків, де діти діляться відеороликами та обговорюють гру. Боротися з такими екстремальними розвагами під силу тільки батькам, вважають поліцейські. Саме вони повинні пояснювати усю небезпеку таких забав дітям. "Більше говоріть із дітьми!».

Рекомендації батькам!

– приділяти більше уваги психологічному стану дитини;
– перевіряти, чи не пошкоджене тіло дитини. Якщо таке є, з’ясовувати обставини, за яких з’явилися пошкодження;
– звертати увагу на коло спілкування дитини;
– перевіряти аккаунти дитини в соцмережах та групи, до яких входить аккаунт. Звернути увагу на приватні чати;
– намагатися змістовно зайняти вільний час дитини;
– контролювати, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини;
– встановлювати функцію "батьківський контроль" на всіх гаджетах дитини.
"Однозначно треба контролювати дітей в інтернеті. Часто батьки хвилюються, що вони втручаються в приватне життя дітей. Але поки діти неповнолітні, відповідальність за них несуть саме батьки. Варто старатися, щоби батьківський контроль був не надто жорстким і нав’язливим. Чим менше батьки моралізують, тим більше діти будуть їм довіряти".
Психологи радять батькам дружити з дітьми в соцмережах, щоб бачити їх сторінки. Додаватися в групи, якими цікавиться дитина, ходити за її лінками, намагатися дивитися відео, кіно, слухати музику, читати, те, що її цікавить. Тобто жити разом із дитиною та інтересами дитини не лише у реальному, а також і у віртуальному світі.
"Підліткам в силу особливостей психіки дуже цікаві квести, флешмоби, програми, ігри, експерименти. Коли вони бачать щось нове, раніше невідоме, то цікавляться, підхоплюють і втягуються в дію. Підлітками найлегше маніпулювати, оскільки вони хочуть самостверджуватися, – нагадує батькам психолог. – Тому варто забезпечити дитині таку можливість і такі дії".