Лише творчий учитель може навчити і виховати творчу особистість. Тому головним завданням методич¬ної роботи в колегіумі вважаємо створення умов для постійного творчого та фахового зростання кожного педагога. Кінцевий її результат — заради чого ми працюємо — це учень-особистість, рівень знань, культура, вихованість і розвиток якої становить багатство кожного навчального закладу.

Науково-методична робота в колегіумі базується на творчих пошуках кафедр: української мови та літератури, іноземних мов, суспільних дисциплін, фізико-математичних дисциплін, хіміко-біологічних дисциплін, фізкультурно-оздоровчих дисциплін, декоративно-ужиткового мистецтва, зарубіжної літератури, виховної роботи та психології, естетичного виховання, розвивального навчання.

В умовах реалізації концепції безперервної компетентнісно спрямованої освіти, переосмислення ціннісних систем, впровадження різноманітних інноваційних технологій педагогічного колективу необхідними:
• експериментальна, наукова та дослідницька робота;
• постійне висвітлення нових педагогічних ідей та їх апробація;
• розробка авторських програм;
• проведення науково-практичних конференцій, семінарів;
• створення банку даних нових освітніх технологій та їх впровадження.

Головним органом у системі методичної роботи є науково-методична рада колегіуму, яка здійснює керівництво науково-методичною, експериментальною і практичною діяльністю педагогічного колективу і реалізує поставлені задачі.

Учителями колегіуму розроблено 20 авторських програм для спецкурсів та факультативних профілів навчання («Основи філософії», «Молекулярна біологія», «Конституційне право України», «Нарисна геометрія», «Основи цитології» і т.д.)

З 2004 року колегіум долучений до науково-дослідницької лабораторії «Творча обдарованість» при РОІППО. З 2006 року бере участь в експериментально-дослідницькій роботі лабораторії інноваційних технологій РДГУ з теми «Інноваційні форми у формуванні конкурентоспроможного вчителя».

За 20 років удосконалено такі форми й методи науково-методичної роботи колегіуму:
• робота над науково-методичною темою;
• самоосвіта, робота з фаховою літературою;
• педагогічне наставництво;
• проектування особистісного фахового зростання;
• участь у роботі творчих груп, методичних об’єднань;
• психолого-педагогічні консиліуми;
• тижні педагогічної майстерності;
• інноваційні семінари;
• конкурс «Учитель року»;
• школа молодого вчителя;
• науково-методичні конференції;
• «круглі столи», семінари-практикуми;
• презентації науково-методичних видань, «Методичного вісника» та літературних новинок.

Учителі колегіуму – постійні учасники районних та обласних конкурсів «Учитель року», переможцями яких є: Бортник Р.А. (інформатика), Ситай Н.М. (початкова школа), Слотницька І.В. (українська мова і література), Волчецька Л.А. (номінація «заступник директора»), Шевченко Н.М. (біологія), Дядечко Р.П. (українська мова і література), Войтович Н.М. (українська мова і література), Симонюк Н.Д. (початкова школа).

На базі колегіуму були проведені Міжрегіональна конференція «Теорія, досвід, практика в забезпеченні актуальних питань у розвитку освіти», Перша Всеукраїнська науково-практична конференція «Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства».

Володимирецький районний колегіум можна справедливо назвати школою життєвої компетентності.

Що ж відзначає дух колегіуму, його творче кредо? Це, передусім, творчий пошук педагогічного колективу, спрямований на визначення філософії своєї школи, власних пріоритетів, у центрі яких — розвиток і саморозвиток учня колегіуму, оновлення навчально-виховного процесу на основі ідей педагогіки життєтворчості. Педагогічний колектив розуміє свою місію у плеканні учня як творця і проектувальника свого життя і допомагає усвідомити смисл життя. Головне — це ставлення до дитини як стратегічного партнера, повага її самобутності, розуміння того, що учень колегіуму має свою життєву позицію, власне "я", свій внутрішній світ.

У виховному процесі колегіуму зусилля зосереджуються на розвитку в учнів свідомого ставлення до вузлових проблем життя; виробленні навичок перспективного начала, життєвої активності, стилю життя, здатності до філософствування і рефлексії; розвиток свідомої орієнтації в життєвих цінностях, здатності до реалізації самостійності (самопізнання, самооцінки, самоосвіти), а також здійсненні свого життєвого вибору, оволодінні культурою життєвого самовизначення.

По-друге, у колегіумі гуманізація носить не декларативний характер: подолана безликість навчально-виховного процесу, забезпечується повага й довір'я до особистості учня, прийняття його особистісних цілей та запитів. Педагогічний колектив дбає про створення умов для розкриття і розвитку здібностей кожного учня. Умовою досягнення нової якості є побудова колегіуму на основі множинності видів діяльності дитини. Структуроутворювальним принципом є формування у дитини проектної діяльності як важливого чинника становлення життєвої компетентності.

По-третє, забезпечується поліфонічність школи і право дитини на реалізацію своїх інтересів шляхом диференціації навчально-виховного процесу, розкриття творчого потенціалу. Особлива увага звертається на вибір учнями індивідуальних освітніх траєкторій.

По-четверте, педагогічний колек¬тив колегіуму глибоко осмислив базовий компонент змісту освіти, творчо збагатив його своїм баченням і підходами. Головне при цьому — розвиток ключових компетентностей — здатності підходити до знання як інструмента розв'язання життєвих проблем.

Навчання спрямоване на освоєння способів пізнання, мислення і діяльності, на розвиток пізнавальних сил і творчого потенціалу дитини. Цей підхід протистоїть методам і формам вербальної освіти, її монологічності, безликості. Він долає пасив-ність учня, який при такому навчанні відчуває себе лише об'єктом зовнішніх впливів, перетворює його в суб'єкта навчально-виховного процесу.

По-п’яте, висока ефективність навчально-виховного процесу в колегіумі значною мірою досягається завдяки глибокій його психологізації. Потенціал психологічної культури спрямований на глибоке знання особистості, її мотивів, інтересів і потреб, стимулювання пізнавальних і життєвих інтересів учнів. Джерелом формування змісту навчання і виховання в колективі стали головні сфери самовизначення особистості — людина, суспільство, природа.

По-шосте, варто відзначити високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності і компетентності педагогів колегіуму, адміністрації. Вчителі оволодівають наукою про досягнення вершин педагогічного професіоналізму і майстерності. Особлива увага звертається на дослідницьку діяльність учителів, пошук і впровадження перспективних педагогічних технологій, розробку моделей розвитку життєвої компетентності учнів колегіуму.

Відкритість і варіативність навчання у колегіумі визначається вибором факультативів, спецкурсів, розробкою власних інтегрованих курсів, самовизначенням кожного учня відповідно до індивідуального рівня розвитку.

По-сьоме, у колегіумі впроваджується новий підхід до виховання із позицій життєвого самовизначення особистості, ідей особистісної спрямованості виховного процесу. У центрі стоять не програми чи заходи, а саме дитина, її індивідуальні нахили й інтереси. Рухові від найближчих інтересів до розвитку високих духовних потреб сприяє виховний простір колегіуму, який став справжнім центром Культури, Науки, Духовності.

Колегіум — не готує до життя, він і є особливим життям, в якому живе дитина і розвивається як особистість, оволодіваючи ключовими життєвими компетентностями, без яких немож¬лива її інтеграція у динамічний мін¬ливий світ.