Після шумного індустріального Харкова, яким він був на той час, прибулим радянським чиновникам Київ видавався тихим провінційним містом. У день переїзду урочистості почалися вже на вокзалі, після чого відбувся парад частин Київського військового гарнізону та колон фізькультурників перед урядовими трибунами під час зустрічі ЦК КП(б)У та РНК УСРР. Потім почався розподіл приміщень для нових органів влади. Іноді старих мешканців виселяли навіть силоміць. Офіційно ж Київ «вступив у права столиці» лише 1 серпня 1934 р., а його «столичність» була зафіксована у Конституції УСРР, прийнятій у січні 1937 р.