Заохочуйте інтереси вашої дитини. Найкраще діти вчаться за допомогою дій, які утримують їхню увагу та стимулюють уяву. Знайдіть види діяльності, які подобаються дитині найбільше, і практикуйте їх разом якомога частіше. Наприклад, якщо дитина любить танцювати під певну музику, створіть їй усі умови для цього заняття. Якщо вона любить тварин, водіть її частіше в зоопарк, демонструйте фільми й передачі про тварин, разом читайте книги про них.
Створіть цікавий простір. Найменші діти проводять більшу частину часу, спостерігаючи за навколишнім оточенням. Їм цікаво дізнаватись нове про навколишнє середовище, тому дайте їм цікаві й безпечні іграшки та предмети, які вони зможуть досліджувати, які будуть стимулювати їхні відчуття та почуття.
Заохочуйте ігри, що стимулюють уяву. Незважаючи на все різноманіття електронних іграшок у наш час, постарайтесь дати дітям можливість пограти з такими простими предметами, як коробки, кубики, пластилін або пісок. Деяким вони можуть здатись нудними, але вони незамінні для розвитку творчості та уяви. Насправді ці іграшки є одним із кращих інструментів навчання, оскільки дають широкий простір для допитливості під час гри. Не кажіть дитині, що робити з матеріалами, як їх використовувати або яким повинен бути кінцевий результат її творчості. Нехай гідом їй буде її власна допитливість.
Використовуйте відкриті запитання. Намагайтеся уникати запитань, які передбачають односкладові відповіді на зразок «так» чи «ні». Ставлячи відкриті запитання, ви будете стимулювати мислення дитини, підштовхуючи її до самостійного пошуку рішення. Спробуйте ставити їй такі запитання, як: «Що ти думаєш про...?», «Що би ти зробив на місці головного героя книги? Чому?».
Для розвитку допитливості важливо не тільки створити сприятливі зовнішні умови, а й усунути фактори, які вбивають у дітей бажання пізнавати щось нове – страх, обмеження й відсутність інтересу батьків до занять дитини.
1. Страх. Цей фактор є ворогом допитливості № 1. Коли дитина хвилюється або боїться, вона, швидше за все, відмовиться від пошуку нових знань і досвіду. Пам'ятайте, що від того, як ви допомагаєте дитині впоратися зі стресовою ситуацією, залежить, як скоро вона адаптується й повернеться до бажання отримувати нові знання й досвід.
2. Обмеження. Коли батьки суворо вказують дітям: «Не чіпай!», «Не лізь!», «Не кричи!», «Не можна!», «Не брудни!», діти рано чи пізно втратять інтерес до досліджень. Якщо ми виробимо в них надмірну відразу до забрудненого одягу, їхній ентузіазм дослідників природи значно знизиться. Використовуйте якомога менше обмежень, але при цьому не забувайте про заходи обережності й безпеки.
3. Відсутність інтересу батьків. Дуже важливо, щоби батьки не усувались від занять дитини, а із захопленням та ентузіазмом брали в них участь, яка забезпечує сприятливе психологічне та емоційне середовище для оптимальної творчості й досліджень. Участь дорослих дає дитині відчуття безпеки, а також схвалення її зусиль, яке дуже важливе для формування здорової самооцінки.
Пам'ятайте, що ви перший і найважливіший учитель вашої дитини. Заохочуйте її допитливість і відкривайте перед нею все нові й нові горизонти пізнання та досвіду. Не забувайте про те, що діти люблять досліджувати оточуючий світ за допомогою своїх органів чуття, тому створюйте їм такі можливості в безпечній та сприятливій обстановці.
Пам'ятайте, що, розвиваючи у вашої дитини допитливість, ви закладаєте в неї прагнення до безперервного навчання, яке буде допомагати їй рости й розвиватися протягом усього життя.
