Щоб дитина полюбили книж­ку, процесс читання, бібліотекарю повинні допомагати батьки, учителі, по­трібно   задуматися над тим, як зробити книжку другом для ді­тей і помічником у їх вихованні. Це довга і клопітка праця, щоб досягнути успіху, доводиться ді­яти вдумливо і терпляче.

Поради батькам "Допоможіть дитині стати читачем"

1.Починаючи від народження дитини, постійно купуйте книги.

2.Як тільки ваша дитина навчиться читати, познайомте її з першою книжкою для самостійного читання.

3.Поцікавтесь, чи зрозуміла дитина про читане.

4.Обговорить з нею книжечку.

5.При обговоренні прочитанного не наполягайте на своїй думці.

6.Поясніть незнайомі слова і розкажіть про словники.

7.Контролюйте тематику читання. 

8.Вчіть переказувати прочи­таний твір.

9.Вчіть дитину вибирати кни­гу за її уподобаннями.

10.Виховуйте бібліотечну куль­туру дитини.

11.Коли радите дитині прочитати якусь книгу, то знайдіть час прочитати її самим.

12.Прищепляйте дитині любов до книги.Вчіть дитину бережливого ставлення до книги, як до безцінного скарбу.

13.Створіть власну бібліотеку. 

14.Поповнюйте періодично до­машню бібліотеку літературою, відповідно до віку вашої дитини.

 З чого почати? Насамперед потрібно ознайомитися зі зміс­том багатьох дитячих книжок. Це допоможе краще зрозуміти дитя­чий світ, порівняти   дитину з ровесниками, іноді навіть зна­йти якийсь педагогічний прийом   Книжки пояснюють дітям світ, розвивають їхнє мислення, пам'ять, усне мовлення. Завдання   полягає в тому, щоб дитина правильно налаштувалася   на роботу з книгою,   зрозуміла, для чого потрібна книга, яка користь від неї. Дитяча література має перед собою мету — вихову­вати учнів книгою. Уже зма­лечку  треба готувати дитину до майбутньої професії,   виявляти зацікавленість дитини тією чи іншоюпрофесією і розвивати це захоплення. Виховуючи у дитині читача,  треба дбати, щоб змалку в неї ство­рювався читацький досвід. А для цьогошколяреві треба ознайоми­тися з різноманітною літерату­рою: читати казки, пригодницькі, науково-фантастичні твори, вірші, оповідання, байки, фольклор.  

Добираючи книжки дітям, тре­ба добре знати дитячу літературу, її виховні можливості, щоб дитина читала їх у тому віці, коли книж­кові образи дійсно впливають на формування дитячого характеру.

На ефективний результат можна сподіватися тільки в випадку об'єднаних зусиль, цілеспрямованих дій з трьох сторін: сім'ї, вчителів, бібліотеки.

Бібліотеки усіх типів, що працюють для дітей та керівників дитячого читання - батьків, вихователів, педагогів, фахівців в області видання і розповсюдження книги та інших, завжди можуть бути грамотними і ефективними помічниками, союзниками і партнерами для всіх тих, хто переймається проблемами дитячого читання. І наше головне завдання сьогодні - поставитися до цих проблем серйозно і вирішувати їх спільно, об'єднуючи наші зусилля.

    Дитина розпочинає своє знайомство зі світом у колі своє їродини. І звісно, батьки посідають головне місце у вихованні та формуванні ціннісних орієнтацій, світогляду, знайомлять з нормами поведінки, трудовими навичками.       Тож, шановні батьки, самевід вас залежить формування читацьких інтересів та культури читання вашої дитини. 

Шановні батьки, пам’ятайте!

            Діти повинні користуватися бібліотеками. Це корисно навіть тим, у кого вдома є багато книг. Дізнатися, що читають їхні товариші, поцікавитися новинками літератури, вибрати і прочитати книгу, яка тільки-но надійшла до бібліотеки, стати першим її читачем – все це приносить радість! І ви повинні постійно підтримувати це в дітях.

Вдумайтеся у ці слова:

«На землі існує три головні цінності, три чуда: хліб, щоб народ завжди був здоровий і сильний; жінка, щоб не обривалася нитка життя; книга, щоб не обривався зв'язок часів».

Було б надзвичайно добре, щоб одне із чудес – книга, зайняла в кожній родині чільне місце.

Шановні батьки!

Держава витрачає багато коштів для того, щоб діти мали підручники. Тож нагадайте своїм дітям про Єдині вимоги до учнів щодо використання та збереження підручників.

1. Учні зобов'язані дбайливо ставитися до підручників і книг як бібліотечних так і власних.

2. При отриманні підручників з бібліотеки слід переглянути їх і при виявленні дефектів повідомити бібліотекаря; якщо підручник має незначні пошкодження, відремонтувати його.

3. Якщо учень втратив чи пошкодив підручник, він повинен повернути до бібліотеки такий само або замінити його іншим, який бібліотекар визначить рівноцінним за змістом і вартістю.

4. До учнів, які недбайливо ставитимуться до підручників, застосовувати заходи громадського впливу.

5. Стан підручників під час оглядів і конкурсів, а токож при отриманні з бібліотеки оцінюватимуться таким чином:

10-12 балів - "Відмінно" – підручником користувались, ушкоджень, брудних місць та креслень немає.

7-9 балів - "Добре" - стан добрий, але є незначні ушкодження, забруднення та інше.

4-6 балів - "Задовільно" – підручник має суттєві пошкодження, багато бруднихмісць, але придатний для використання.

1-3 бали - "Незадовільно" - підручник у незадовільному стані, має суттєві пошкодження, непридатний до використання

Джерело: http://school-first.at.ua/news/2011-04-03-2

Як продовжити життя книжки 

Якщо книжка потрапила у воду.

Швидше поставте мокру книгу у сухому, теплому приміщенні, що добре провітрюється. 

Склеєні аркуші, перш ніж розгорнути їх, обережно перегинайте то в один, то в другий бік. Якщо вони не розклеюються, потримайте над парою. Вологі аркуші перекладіть фільтрувальним або цигарковим папером і наступного дня праскою доведіть їх  до повного висихання.

Якщо забруднилась обкладинка. 

Ледеринову обкладинку  книжки можна протерти вологим ватним тампоном, змоченим у розчині прального порошку. 

Коленкорову обкладинку протирають чорнильною гумкою. 

Паперову обкладинку не слід чіпати. Вона боїться чищення. Краще її обклеїти новою гарною обгорткою.

Якщо забруднилися сторінки 

Сліди від пальців чи олівця витирають м'якою гумкою. Чорнильні плями найкраще виводити лимонною кислотою. Якщо плями не зникають, то застосовують щавлеву кислоту, розбавлену одеколоном: одна частина кислоти на чотири одеколону.

Сторінки зім'ялися 

Зім'ятусторінку книжки кладуть між чистими аркушами і прогладжуютьсторінки, інакше вони станутьламкими.

Сторінки порвалися 

Надірвану сторінку підклеюють так: 

намазану клеєм смужку цигаркового паперу кладуть під надрив, 

загинають по краю книжковоїсторінки, наклеюють на сторінку. Пошарпаний край сторінки обклеюють папером схожого кольору.

Джерело: http://teacher.at.ua/publ/poradi_korolevi_knig/18-1-0-8293

 Кількість комп’ютерів, для яких встановлюється з’єднання з мережею Інтернет, зростає кожного дня. Водночас як серед корпоративних, так і серед домашніх користувачів  дедалі поширенішим стає підключення до високошвидкісних каналів. Це означає, що все більше дітей отримують можливість працювати в Інтернеті, а отже, надзвичайно актуальною стає проблема безпеки наших дітей у Всесвітній мережі. Оскільки від самого початку мережа Інтернет розвивалася неконтрольовано, тепер у ній міститься величезний обсяг інформації, серед якої багато небезпечної. У зв’язку з цим, а також тому, що вік, в якому людина починає працювати з Інтернетом, стає дедалі молодшим, постає проблема захисту дітей.  А хто їм у цьому допоможе, як не їхні батьки? 

1.Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини. 

    Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу.

    Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати Інтернет разом із дитиною. Таким чином, розмови про Інтернет та контроль за його використанням стануть повсякденною частиною вашого родинного життя.

2. Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить вІнтернеті.

    Заздалегідь погодьте тривалість перебування вІнтернеті. 

    Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемоюувсьомусвіті.

    Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.

3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр. 

    Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, якій налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, якій технічно є незахищененим.

    Також ви можете пройти он-лайн навчання та навчитись найбільш ефективно використовувати функції безпеки браузера та самостійно налаштовувати батьківський контроль.

    Встановіть Microsoft Security Essentials зараз, і ваш комп’ютер буде захищеним у реальному часі від вірусів, програм-шпигунів та інших зловмисних програм.

4. Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей. 

    Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках — якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете розказати, наприклад, про достовірність інформації, розташованої в мережі. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині — довговічні.

5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.

    В житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, аби бути впевненими, що у будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин — щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу. В невимушеній ситуації набагато легше обговорювати «складні» питання.

6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані он-лайн. 

    Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел

Джерело: http://onlandia.org.ua