Питання організації та здійснення державних закупівель 

Важливою характеристикою розвитку нормативної бази будь-якої країни, економіка якої орієнтується на принципи вільного ринку, є стан правових норм організації державних закупівель товарів, робіт та послуг. Обов’язковість існування таких норм визначається тим, що при державних закупівлях власником коштів платників податків (суспільних коштів) є держава.

Загальна характеристика законодавства України у сфері державних закупівель та аналіз порядку проведення державних закупівель дає можливість упровадження нового державного менеджменту в систему державних закупівель. Інакше кажучи, основним напрямом нового державного менеджменту є впровадження в діяльність державного сектору ринкових механізмів з метою підвищення економічної ефективності системи державного управління та мінімізації наслідків її негативного впливу.

Основною базою для реформування державних закупівель в Україні є новий Закон України «Про здійснення державних закупівель» № 1197-VII (1197-18) від 10.04.2014.

СУТНІСТЬ, ЗМІСТ ТА ПРОЦЕДУРИ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Закон України «Про здійснення державних закупівель» № 1197-VII (1197-18) від 10.04.2014 із змінами, внесеними згідно із Законом України № 1234-VII від 06.05.2014 (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до європейських принципів.

Мета Закону – створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон гривень.

Закон передбачає наступні основні процедури державних закупівель:

 А) відкриті торги;

 Б) двоступеневі торги;

 В) запит цінових пропозицій;

 Г) попередня кваліфікація учасників;

 Д) переговорна процедура закупівлі.

Як я вже зауважив більша частина змісту Закону 10.04.2014 № 1197 перейняла зміст Закону від 01.06.2010 № 2289. Проте, якщо порівнювати цей Закон № 1197 з його попередником (Законом № 2289), слід звернути увагу на такі основні відмінності.

Головною зміною є те, що Закон № 1197 визначив зовсім новий підхід до визначення «замовник». Крім того, у новому законі відсутнє визначення "державні кошти". Таким чином, попередній Закон № 2289-VI поширювався на державні кошти, Закон № 1197 поширюється на замовників. Відповідно до роз'яснення Мінекономрозвитку від 23 травня 2014 № 3302-05/16629-03, до замовників тепер належать суб'єкти, визначені в п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України від 24.05.12 р № 4851-VI «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» (далі - Закон № 4851). Це:

юридичні особи, які провадять діяльність у будь-якій із сфер, визначених статтею 2 Закону № 4851;

суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у будь-якій із сфер, визначених статтею 2 цього Закону, та відповідають хоча б одній з таких ознак:

органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання у розмірі більш ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу чи наглядової ради суб'єкта господарювання;

наявність спеціальних або ексклюзивних прав, тобто прав, наданих в межах повноважень органом держвлади, що обмежують ведення діяльності у сферах, визначених Законом № 4851, одним або декількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб вести діяльність в зазначених сферах.

Крім того, згідно зі ст. 2 Закону № 1197 значно скоротився перелік закупівель, на які не поширюється дія Закону.

Також скасовано необхідність розміщувати інформацію в державному офіційному друкованому виданні з питань держзакупівель та в міжнародному інформаційному виданні з питань держзакупівель. При цьому залишена обов'язковість оприлюднення цієї інформації, а також річного плану та змін до нього, на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.

У новому Законі також відсутні положення про застосування процедури електронного реверсивного аукціону. Зате замовникам надана можливість використовувати електронні засоби при застосуванні процедур закупівель. Такі засоби мають бути загальнодоступними і гарантувати недискримінацію і рівний доступ до інформації всім учасникам процедур закупівель. Особливості їх застосування повинен визначити Кабмін.

Крім того, в Законі дещо скорочено строки для проведення процедур закупівель.

Як і раніше вартість предмета закупівлі, товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн., а робіт — 1 млн. грн., однак без урахування податку на додану вартість. І в Законі не передбачили норму щодо застосування предмета товарів і послуг у будівництві, вартість предмета якої раніше становила 300 тис. грн. Підняли у Законі до 300,00 тис. грн. і вартість предмета запиту цінових пропозицій . І тут варто відмітити, що для замовників це є позитивною зміною, і вочевидь це збільшить кількість проведення такої процедури.

Важливих змін зазнала ст. 18 Закону, яка регулює порядок оскарження торгів. Однією із таких змін є зменшення терміну подання скарги і нині він — не пізніше 10 днів із дня, коли скаржнику стало відомо про порушення його прав чи інтересів. Раніше такий термін був 14 днів.

Законом виключається, порівняно із вимогами свого попередника, обов’язок проходити навчання з питань проведення закупівель головою та секретарем комітету з конкурсних торгів. Тепер у замовника є право приймати рішення щодо необхідності проходити таке навчання.

Для замовників зовсім новим є обов’язок розміщувати на веб-порталі «Державні закупівлі» звіт про виконання договору про закупівлі і повідомлення про внесення змін до договору.

Також, поняття «запит», що наводилося у Законі № 2289, у Законі № 1197 замінено на поняття «звернення». Суб’єктом звернення є фізичні та юридичні особи. Строк звернення – не пізніше ніж за 10 днів (за 5 днів – у разі скороченої процедури) до закінчення строку подання пропозицій конкурсних торгів звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо документації конкурсних торгів.

Процедура закупівлі в одного учасника відмінена.  

Замість цієї процедури передбачено нову — переговорна процедура закупівлі. Переговорна процедура закупівлі - це процедура, яка використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 Закону.

Замовник протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про застосування переговорної процедури закупівлі забезпечує оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до ст. 10 Закону інформації про застосування переговорної процедури закупівлі.

Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити:

умови застосування процедури закупівлі;

посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі.

Оприлюднення інформації про застосування переговорної процедури закупівлі не вважається запрошенням до участі у процедурі закупівлі для невизначеного кола осіб.

Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:

1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу;

2) відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи;

3) нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, а саме:

пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, з особливим періодом, якщо замовником виступає Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій,

а також пов’язаних з наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування переговорної процедури закупівлі у таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури;

4) якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників;

5) потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням;

6) необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору;

7) закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, в тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України на підставі рішення Кабінету Міністрів України або Ради національної безпеки і оборони України.

Загальний строк для визначення переможця переговорної процедури закупівлі не повинен перевищувати п’яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу інформації про застосування переговорної процедури закупівлі. Замовник акцептує пропозицію за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в день визначення переможця.

Повідомлення про акцепт пропозиції обов’язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів  з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої ст. 39 (нагальної потреби), а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування).

Інформація про результати переговорної процедури закупівлі оприлюднюється в порядку, передбаченому статтею 32 Закону.

Переговорна процедура закупівлі відміняється в разі, якщо замовником допущено порушення порядку оприлюднення інформації про застосування переговорної процедури закупівлі, визначеного цим Законом, та/або порушення, які вплинули на об’єктивність визначення переможця процедури закупівлі.

Переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом).

Таким чином, порівняно із процедурою закупівлі в одного учасника, механізм проведення не змінився. Однією із суттєвих відмінностей цієї процедури від процедури закупівлі в одного учасника — є те, що тепер визначено лише два виняткових випадки застосування переговорної процедури через нагальну потребу.

Отже, з прийняттям нового Закону виникло безліч різних думок експертів щодо нього. Так, деякі з них стверджують, що очікуваних кардинальних змін не відбулося. І з цим важко не погодитися, оскільки більша частина змісту Закону перейняла зміст Закону від 01.06.2010 № 2289.