Способи зараження
Хворий на кір при кашлі, чханні, розмові виділяє в повітря мікроби. Якщо цим повітрям дихає дитина, яка ще не хворіла на кір, навіть дуже короткий час, вона інфікується. Хворий на кір заразний для навколишнього оточення протягом 10 днів з дня появи у нього перших ознак захворювання - нежиттю, кашлю і нездужання. Через здорових людей і речі хворого кір не передається. І якщо дитину, яка тільки занедужала, негайно укласти в ліжко і припинити на 10 днів доступ в квартиру іншим дітям, розповсюдження хвороби не відбувається. Хворіють на кір зазвичай один раз в житті.
Повторні випадки бувають дуже рідко.
Для кого особливо небезпечний кір
У здорових дітей старше 3 років важкі ускладнення кору бувають рідко, тому вони зазвичай добре переносять цю хворобу. Але у маленьких дітей, особливо у віці до 2 років, кір може дати ускладнення, небезпечні для життя. Ці ускладнення частіше бувають у дітей, яких рано відняли від грудей матері, що мало бувають на свіжому повітрі чи страждають на рахіт. Особливо часті ускладнення у дітей, які до моменту появи кору страждають іншими хворобами (запаленням легенів, коклюшем, грипом, дифтерією, скарлатиною) або перенесли їх незадовго до кору. При цих умовах важкі ускладнення можуть з'явитися не тільки у маленьких, але й у дітей старше 3 років. Кір небезпечний і в іншому відношенні: він послаблює організм і знижує здатність чинити опір хворобам. Під час або незабаром після кору діти особливо легко підхоплюють дизентерію, дифтерію або грип. Кір, послаблюючи організм, може також сприяти поверненню тих хвороб, якими дитина страждала раніше. Буває так: дитина, хворіла на туберкульоз, почувається добре, але варто їй захворіти на кір, як туберкульоз знову спалахує з більшою силою. Інша дитина починає видужувати від дизентерії, але якщо він у цей час захворіє на кір, дизентерія знову розгориться і може навіть послужити причиною загибелі дитини.
Симптоми кору
Від моменту зараження до захворювання проходить від 7 до 17 днів, частіше 7-10 днів. Це - прихований період хвороби, коли в організмі дитини розмножуються мікроби. Тому важливо створити в цей час умови для підвищення захисних сил організму дитини в боротьбі з мікробами: відразу після зустрічі з хворим на кір слід повідомити про це лікаря, за його порадою зробити дитині запобіжне щеплення, почати давати йому більше вітамінів і, поки хвороба не проявилася, якомога більше гуляти з ним на свіжому повітрі. По закінченні прихованого періоду дитина захворює. Вона стає млявою, неспокійною, примхливою; у неї порушується сон, знижується апетит, з'являється жар, нежить, кашель. Ці ж ознаки бувають при грипі, за який часто і приймають початок кору. Через 2-3 дні жар зазвичай спадає, але кашель і нежить посилюються, з'являється чхання, світлобоязнь (дитині боляче дивитися на світло). На внутрішній стороні щік, а іноді й губ, лікар виявляє дрібні червоні цятки, як би посипані дрібними висівками. За цією ознакою лікар безпомилково розпізнає кір. На 4 -5 -й день захворювання температура знову підвищується до 39-40°С, на шкірі з'являється висип у вигляді рожевих або червоних цяток, злегка піднімаються над поверхнею шкіри. Висип спочатку з'являється за вухами, на обличчі, шиї, на наступний день - на тулубі, а потім поширюється на кінцівки. Разом з появою висипання посилюється нежить і світлобоязнь, повіки набрякають, обличчя стає одутлим, голос грубим або захриплим, а кашель нав'язливим і болісним. Часто приєднується пронос: випорожнення стають рідкими, водянистими. Самопочуття хворого погіршується, дихання частішає; діти в ці дні особливо мляві, примхливі, то сонливі, то неспокійні. У дітей старше 6-7 років поява висипки може супроводжуватися головним болем, затемненням або втратою свідомості; деякі з них знаходяться в стані глибокого сну і лежать «як пласт»; в інших, навпаки, з'являється марення, неспокій, їх доводиться тримати, так як вони прагнуть кудись бігти. При позитивному перебігу хвороби на 4 -5-й день після появи висипки жар проходить, самопочуття дитини відразу поліпшується, висип тьмяніє, але залишається ще протягом 1-3 тижнів у вигляді коричневих цяток. Зникає світлобоязнь, кашель стає м'якшим і рідкісним, задишка і нежить проходять. Дитина починає одужувати, до нього повертається бадьорість, сон, апетит.
Ускладнення
Отрута коревого мікроба розноситься кров'ю і вражає весь організм дитини. Від коревої отрути особливо страждають дихальні органи, кишечник, внутрішні оболонки рота, очі, вуха, шкіра. Ці органи і стають улюбленим місцем для розмноження найрізноманітніших мікробів. Організм ослаблений, тому будь-яка інфекція, яка до хвороби була безпечною, може викликати загрозу та ускладнення. Нам відомі випадки, коли у батька дитини було бешихове запалення. До кору дитина залишалася в одній кімнаті з батьком, але не заразилась. Проте після того, як вона захворіла на кір, спілкування з батьком дало тяжкі наслідки: у дитини з'явилися численні гнійники на шкірі і загальне зараження крові. Тільки тривалим і наполегливим лікуванням у лікарні вдалося врятувати їй життя. З ускладнень кору найбільш небезпечним є запалення легенів. Крім цього у хворого на кір може з'явитися запалення гортані, вух, очей, слизової рота, шкіри. Всі ці ускладнення з'являються частіше у тих дітей, за якими невміло доглядають. Якщо ж догляд за хворим на кір організований правильно, ускладнення не з'являються або, з'являючись, швидко і добре закінчуються. Хворих на кір рідко поміщають в лікарню, тому батьки повинні добре знати, як доглядати за хворим вдома.
Догляд за хворим вдома
Хворий на кір потребує чистого повітря та доступ до світла, що підвищує захисні сили дитини в боротьбі з хворобою та очищають кімнату від мікробів.Тому необхідно боротися з найшкідливішим забобоном, в результаті якого в кімнаті, де перебуває хворий, наглухо закривають і завішують вікна. У теплу пору року вікна повинні бути відкриті весь день; взимку слід провітрювати приміщення кілька разів на день; на цей час ліжко відсувають у бік від вікна, хворого накривають другою ковдрою, голову закривають хусткою. Кімната хворого повинна бути чисто прибрана. Вбирання треба робити вологим способом (мокрою ганчіркою), щоб не піднімати в повітря, яким дихає дитина, пил, бо в пилу завжди багато шкідливих мікробів. Постільну та натільну білизну необхідно утримувати в чистоті та регулярно міняти. Багато хто вважає, ніби хворого на кір не можна мити. Думка ця помилкова і шкідлива: на брудній шкірі завжди гніздяться мікроби, здатні викликати ускладнення. Самопочуття хворого з високою температурою, який потіє та тривалий час не вмивається, погіршується. Руки хворому слід мити кілька разів на день, тіло обтирати змоченою в теплій воді ганчірочкою, а потім сухим рушником. У теплій кімнаті (19-20°С) хвору дитини не тільки можна, але й корисно викупати (температура води 37°С). Щоб попередити захворювання очей, слід змивати гній в міру його накопичення. Промивати треба кожне око окремою кулькою з вати, змоченою в кип'яченій воді, в напрямку від скроні до носа. Щоб уникнути появи запальних вогнищ в роті необхідно поїти дитину підсолодженим чаєм, кип'яченою водою; корисно додавати у воду сік з овочів або фруктів. Хворому на кір внаслідок кашлю і нежиті буває важко дихати. Треба стежити, щоб сорочка та кофтини не вдавлювали йому шию і груди, не утрудняли дихання. Дуже шкідливо кутати дитину з руками в ковдру. Не слід давати дитині довго лежати в одному положенні, так як в легенях може вийти застій крові, який призовдить до запалення. Щоб уникнути цього, треба міняти положення дитини в ліжку, час від часу брати його на руки. Годувати дитину можна звичною для неї їжею (молоко, кисляк, каша, кисіль), але не треба годувати насильно. У розпал хвороби у дитини немає потреби в їжі і можна обмежитися невеликою кількістю, яку вона захоче з'їсти. Апетит з'являється пізніше, коли дитині стає краще, і ось в цей час, щоб швидше відновити втрачені сили, їм треба давати посилене харчування.
Як захистити дітей від кору
Основний захід у боротьбі з поширенням кору - це огорожа здорових дітей від спілкування з хворими. Хвора дитина не допускається в дитячі заклади (ясла, дитячий сад, школа, консультація, поліклініка), її не можна возити на загальному транспорті, не слід ходити з ним в гості і допускати інших дітей до себе в квартиру. Про кожен випадок кору в квартирі або в сім'ї батьки повинні негайно оповістити установи, які відвідують діти, а також лікарню, якщо туди поміщені їхні діти. Своєчасно отримавши таке повідомлення, медичний працівник може попередити розвиток кору в установі та захистити дитячий колектив від важкого захворювання. В даний час є можливість запобіжними щепленнями попередити розвиток кору у дитини, навіть якщо вона заражена. Перенесений кір створює в організмі здатність виробляти протикорові захисні речовини. Цим і пояснюється несприйнятливість (імунітет) до кору у перехворілих. Сироватка, що вживається для щеплень проти кору, готується з крові людини. Якщо ввести протикорову сироватку дитині не пізніше 4-6 днів після його зустрічі з хворим на кір, вона не захворіє, а якщо і захворіє, то перенесе захворювання легко, без ускладнень, нерідко на ногах. Легка форма кору, так само як і важка, робить хворого несприйнятливим до неї на все життя. Щеплення дійсне на 3-4 тижні. В останні роки поряд з сироваткою для щеплення застосовують препарат гамма-глобулін. Перевага цього препарату полягає в тому, що його треба застосовувати в меншій кількості. Щеплення врятували дуже багато дитячих життів.
скачать dle 10.4фильмы бесплатно
