Профілактика: Якщо ви (ваша дитина) зустрінетеся з вірусом, а у вас немає в крові захисних антитіл, ви захворієте. Антитіла з'являться в одному з двох випадків: або ви перехворієте, або ви зробите щеплення. Зробивши щеплення, ви захистите себе не від вірусів загалом, а тільки від вірусу грипу.
1. Якщо маєте матеріальну можливість зробити щеплення собі (дитині) і змогли дістати вакцину — зробіть, але за умови, що для вакцинації не треба буде сидіти в шмаркатому натовпі в поліклініці.
2. Жодних ліків і «народних засобів» із доведеною профілактичною ефективністю не існує. Тобто ніяка цибуля, ніякий часник, ніяка горілка та ніякі пігулки, які ковтаєте ви або даєте дитині, не здатні захистити ні від респіраторного вірусу взагалі, ні від вірусу грипу зокрема. Все, заради чого ви вистоюєте черги в аптеках, усі ці нібито противірусні засоби, нібито стимулятори інтерфероноутворення, стимулятори імунітету і страшенно корисні вітаміни — все це ліки з недоведеною ефективністю, ліки, що задовольняють головну ментальну потребу українця («треба щось робити»). Основна користь усіх цих ліків — психотерапія. Ви вірите — вам допомагає. Тільки не треба штурмувати аптеки, воно того не варте.
3. Джерело вірусу — людина і лише людина. Чим менше людей, тим менше шансів захворіти. Пройтися зупинку пішки, не піти зайвий раз до супермаркету — мудро!
4. Маска. Корисна річ, але не панацея. Бажано бачити її на хворому, якщо поряд здорові: вірус вона не затримає, але зупинить крапельки слини, особливо багаті вірусом. Здоровій людині не потрібна.
5. Руки хворого — джерело вірусу не менш значуще, ніж рот і ніс. Хворий торкається обличчя, вірус потрапляє на руки, хворий хапає все навколо, ви торкаєтеся цього всього руками, — привіт, ГРВІ. Не чіпайте свого обличчя. Мийте руки часто, ретельно, постійно носіть із собою вологі дезінфікуючі гігієнічні серветки, мийте, тріть, не лінуйтеся! Вчіться самі та вчіть дітей, якщо вже немає хустинки, кашляти-чхати не в долоньку, а в лікоть. Керівники! Офіційним наказом уведіть у ввірених вам колективах заборону на рукостискання. Користуйтеся кредитними картками. Паперові гроші — джерело поширення вірусів.
6. Повітря! Вірусні частинки годинами зберігають свою активність в сухому теплому і нерухомому повітрі, але майже миттєво руйнуються в повітрі прохолодному, вологому і рухомому. Гуляти можна скільки завгодно. Підчепити вірус під час прогулянки практично нереально. Тому, якщо вже вийшли погуляти, не треба показового ходіння в масці вулицями. Краще подихайте на повні легені свіжим повітрям. Оптимальні параметри повітря в приміщенні — температура близько 20°С, вологість 50-70%. Обов'язкове часте й інтенсивне наскрізне провітрювання приміщень. Будь-яка система опалювання сушить повітря. Мийте підлогу. Включайте зволожувачі повітря. Наполегливо вимагайте зволоження повітря та провітрювання приміщень у дитячих колективах. Краще тепліше одягніться, але не включайте додаткові обігрівачі.
7. Стан слизових оболонок! У верхніх дихальних шляхах постійно утворюється слиз. Слиз забезпечує функціонування так званого місцевого імунітету — захисту слизових оболонок. Якщо слиз і слизові оболонки пересихають — робота місцевого імунітету порушується, віруси, відповідно, з легкістю долають захисний бар'єр ослабленого місцевого імунітету, і людина захворіє при контакті з вірусом із найбільшою вірогідністю. Головний ворог місцевого імунітету — сухе повітря, а також ліки, здатні висушувати слизові оболонки. Оскільки ви не знаєте, які це ліки (а це деякі протиалергічні та майже всі так звані «комбіновані протизастудні засоби»), краще не експериментувати. Зволожуйте слизові оболонки! Елементарно: 1 чайна ложка звичайної кухонної солі на 1 літр кип'яченої води. Заливаєте в будь-який флакон-пшикалку (наприклад, з-під судинозвужувальних крапель) і регулярно пшикаєте в ніс (чим сухіше, чим більше народу навколо — тим частіше, хоч кожні 10 хвилин). Для тієї ж мети можна купити в аптеці фізіологічний розчин або готові сольові розчини для введення в носові ходи. Капайте, пшикайте, особливо тоді, коли з дому (з сухого приміщення) ви йдете туди, де багато людей, особливо якщо ви сидите в коридорі поліклініки. Вищезазначеним сольовим розчином регулярно полощіть рот.
Лікування: Фактично єдиним препаратом, здатним зруйнувати вірус грипу, є озельтамівір, комерційне ім’я — «Таміфлю». Він реально руйнує вірус, блокуючи білок нейрамінідазу (ту саму N в назві H1N1). «Таміфлю» не їдять усі підряд при будь-якому чихові. Це і недешево, і побічних явищ багато, та й сенсу немає. «Таміфлю» використовують тоді, коли хвороба перебігає важко (ознаки важкої ГРВІ лікарі знають) або коли навіть легко захворіє людина з групи ризику — люди похилого віку, астматики, діабетики (хто належить до груп ризику, лікарі теж знають). Суть: якщо показаний «Таміфлю», то показано як мінімум спостереження лікаря і, як правило, госпіталізація. Ефективність при ГРВІ та грипі інших противірусних засобів вельми сумнівна (це найдипломатичніше з доступних визначень). Лікування ГРВІ взагалі та грипу зокрема — це не ковтання пігулок! Це створення таких умов, щоб організм легко з вірусом впорався.
Правила лікування:
1. Тепло одягнутись, але в кімнаті прохолодно і волого. Температура 18-20°С (краще 16, ніж 22), вологість 50-70% (краще 80, ніж 30). Мити підлогу, зволожувати, провітрювати.
2. Категорично не примушувати їсти. Якщо просить (якщо хочеться) — легке, вуглеводне, рідке.
3. Пити (поїти). Пити (поїти). Пити (поїти)! Температура рідини дорівнює температурі тіла. Пити багато. Компоти, морси, чай (у чай дрібно порізати яблучко), відвари родзинок, кураги. Якщо дитя перебирає — це буду, а це ні — хай п’є що завгодно, аби пило. Ідеально для пиття — готові розчини для пероральної регідратації. Продаються в аптеках і повинні там бути: «Регідрон», «Хумана електроліт», «Гастроліт», «Нормогідрон» і т.д. Купуйте, розводьте за інструкцією, пийте.
4. У ніс часто капати або пшикати сольові розчини.
5. Всі «відволікальні процедури» (банки, гірчичники, розмазування по тілу жиру нещасних тварин — кіз, борсуків і т.д.) — класичний совковий садизм і знову ж таки психотерапія («треба щось робити»). Парити дітям ноги (доливаючи окріп в тазик), робити парові інгаляції над чайником або каструлькою, розтирати дітей спиртовмісними рідинами — божевільний батьківський бандитизм.
6. Якщо надумали боротися з високою температурою — тільки парацетамол або ібупрофен. Категорично не можна аспірин. Головна біда в тому, що тепло вдягти, зволожити, провітрити, не пхати їжу та напої — це по-нашому називається «не лікувати», а «лікувати» — це послати тата в аптеку...
7. При ураженні верхніх дихальних шляхів (ніс, горло, гортань) жодні відхаркувальні засоби не потрібні — вони тільки підсилять кашель. Ураження нижніх дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії) взагалі не мають ніякого стосунку до самолікування. Ліки, які пригнічують кашель (в інструкції написано «протикашльова дія»), не можна категорично!!!
8. Протиалергічні засоби не мають до лікування ГРВІ ніякого стосунку.
9. Вірусні інфекції не лікуються антибіотиками. Антибіотики не зменшують, а збільшують ризик ускладнень.
10. Усі інтерферони для місцевого застосування і для ковтання всередину — ліки з недоведеною ефективністю або «ліки» з доведеною неефективністю.
11. Гомеопатія — це не лікування травами, а лікування зарядженою водою. Безпечно. Психотерапія («треба щось робити»).
Коли потрібний лікар? Завжди. Але це не реально.
Тому назвемо ситуації, коли лікар потрібний обов’язково:
• відсутність покращень на четвертий день хвороби; • підвищена температура тіла на сьомий день хвороби;
• погіршення після поліпшення;
• виражена тяжкість стану при помірних симптомах ГРВІ;
• поява ізольовано або в поєднанні: блідості шкіри; спраги, задишки, інтенсивного болю, гнійних виділень;
• посилення кашлю, зниження його продуктивності; глибокий вдих призводить до нападу кашлю;
• при підвищенні температури тіла не допомагають, практично не допомагають або дуже ненадовго допомагають парацетамол та ібупрофен.
Лікар потрібний терміново:
• втрата свідомості;
• судоми;
• ознаки дихальної недостатності (важке дихання, задишка, відчуття нестачі повітря);
• інтенсивний біль де завгодно;
• навіть помірний біль у горлі за відсутності нежитю (біль у горлі + сухий ніс — це часто симптом ангіни, яка вимагає лікаря та антибіотика);
• навіть помірний головний біль у поєднанні з блювотою;
• набряклість шиї; • висип, який не зникає при натисканні на нього;
• температура тіла вище 39°С, яка не починає знижуватися через 30 хвилин після застосування жарознижувальних засобів;
• будь-яке підвищення температури тіла у поєднанні з ознобом і блідістю шкіри.
скачать dle 10.4фильмы бесплатно
