05
бер
2018
Про особливості проведення PISA в Україні
PISA – унікальний проект, що дає можливість оцінити компетентності учнів/студентів, які закінчують навчання в основній школі, із читання, математики та природничо-наукових дисциплін. Ці компетентності прямо не пов’язані з оволодінням шкільною програмою, разом із тим рівень їх сформованості засвідчує здатність учнів/студентів успішно навчатися й бути конкурентноздатними в сучасному інноваційному суспільстві – генерувати нові ідеї, розвивати власну систему знань, застосовувати її для вирішення актуальних, особистісно й суспільно значущих проблем.
Дослідження PISA проводиться раз на три роки починаючи з 2000 року. Узяти участь у ньому може будь-яка країна. Так, у 2018 році в дослідженні братиме участь 81 країна/економіка. Україна офіційно приєдналася до Програми у 2016 році, розпочавши підготовку до проведення сьомого циклу PISA, основний етап якого пройде цього року.
Для кожного циклу PISA обирається провідна предметна галузь. У циклі 2018 року провідною галуззю буде читацька грамотність. Це означає, що у фокусі уваги будуть саме читацькі компетентності 15-річних підлітків, а отже, саме завдання на читання будуть запропоновані всім учням/студентам-учасникам дослідження, тоді як завдання, спрямовані на оцінювання математичної й природничо-наукової грамотності, буде виконувати лише частина вибірки учасників.
В Україні основний етап PISA-2018, який передбачає тестування учнів/студентів та анкетування учнів/студентів і керівників закладів освіти, буде проведено з 15 квітня по 30 травня 2018 року.
В основному етапі візьмуть участь орієнтовно 6 500 учасників із 273 закладів освіти. Від кожного закладу освіти до вибірки учасників увійдуть від 3 до 38 учнів/студентів. Фінальна вибірка закладів освіти формується міжнародним партнером Програми WESTAT на підставі даних про всі заклади освіти країни, де навчаються 15-річні підлітки (а це загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії, професійно-технічні заклади, коледжі тощо).
Після визначення переліку закладів-учасників дослідження Westat у кожному з них обере тих учнів/студентів, які проходитимуть тестування. В Україні тестування буде проведено в паперовому форматі. Процедури його проведення подібні до процедур зовнішнього незалежного оцінювання: у пункті тестування на базі закладу освіти, у якому навчаються учні/студенти-учасники дослідження, працюватимуть інструктори, які роз’яснюватимуть учасникам тестування послідовність роботи з тестовим зошитом, стежитимуть за порядком в аудиторії, часом початку та закінчення роботи. Процедура тестування стандартна: вона однаково реалізується в усіх країнах/економіках-учасницях PISA.
Тестування триватиме 120 хвилин з невеликою перервою. Для тестування буде використано 30 варіантів тестових зошитів. Кожен учень/студент виконуватиме свій власний варіант, що допоможе уникнути списувань учасниками одне в одного й підказувань учасникам з боку інструкторів. Тестові завдання в зошитах представлені в декількох форматах: вибір одного з варіантів відповіді, надання короткої відповіді або розгорнутої відповіді. Найбільше завдань – на надання розгорнутої відповіді. У кожному тестовому зошиті будуть завдання на читання. Окрім них, учні/студенти виконуватимуть також завдання з математики і/або природничо-наукових дисциплін.
Варто наголосити, що завдання PISA – компетентнісні, незвичні для вітчизняної освітньої практики. До їх виконання особливо підготуватися неможливо, однак можна ознайомитися з прикладами завдань, а також поясненнями до них. Такі матеріали розміщено на офіційному сайті PISA в Україні (http://pisa.testportal.gov.ua/).
Фахівці УЦОЯО також підготували методичні матеріали для вчителів. Ці матеріали можна використовувати в освітньому процесі, зокрема роздруковувати приклади тестових завдань і надавати їх учням/студентам для виконання під час занять. Відповідні розділи містяться в посібниках «PISA: читацька грамотність»My Webpage, «PISA: природничо-наукова грамотність»,My Webpage «PISA: математична грамотність» My Webpage, які можна вільно завантажити з офіційного сайту дослідження в Україні.
Оцінювання лише грамотності учнів/студентів з читання, математики й природничо-наукових дисциплін не забезпечує реалізації одного з найважливіших завдань PISA, а саме вивчення чинників ефективності навчання для вдосконалення освітніх практик. Щоб виконати це завдання, PISA використовує так звані контекстні анкети, які дають можливість зібрати різноманітні дані про учасників тестування (піклування про учнів/студентів і їхня підтримка з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, наявність в учнів/студентів мотивації до навчання тощо).
Кожен учень/студент відповідатиме на питання анкети впродовж 35 хвилин. Крім учнів/студентів, в анкетуванні візьмуть участь ще й керівники закладів освіти. Інформація з анкет допоможе простежити зв’язок між тим, як учні виконують завдання PISA, і різними чинниками, які можуть упливати на навчальну успішність (наприклад, міграційні процеси в державі, гендерна політика, соціально-економічне становище учнів/студентів, їхнє ставлення до закладу освіти, використання учителями різних освітніх практик тощо). Інформацію про зміст анкет і мету їх використання репрезентовано в розділі Зміст анкет та їх використання My Webpage
За результатами проведення в Україні основного етапу PISA-2018 фахівці ОЕСР підготують міжнародний звіт, українські фахівці його перекладуть, а також підготують національний звіт, у якому висвітлять найбільш цікаву інформацію про результати нашої країни.
Оскільки провідна галузь 2018 року – читання, питанню сформованості читацької грамотності в наших учнів/студентів буде присвячено левову частину звіту. Важливо також наголосити, що результати оцінювання окремих учнів/студентів і закладів освіти в національному звіті не відображатимуться. Натомість Україна отримає дані про успішність різних категорій учнів/студентів залежно від місця їх проживання, типу закладу освіти, у якому вони навчаються, тощо. Ці дані будуть оприлюднені в грудні 2019 року.
Дані, які буде зібрано під час дослідження PISA-2018, стануть цінним джерелом інформації про стан вітчизняної системи освіти для керівних органів держави, дослідників, освітян, батьків і самих учнів/студентів, що сприятиме поширенню ефективних освітніх практик у країні, а також переходу до громадсько-державної моделі управління освітою.
Крім цього, отримана за результатами дослідження інформація забезпечить можливість прийняття управлінських рішень в освіті відповідно до об’єктивних показників. При цьому рішення, які прийматимуться, будуть стосуватися не окремих учасників, а освітньої політики загалом на державному рівні.
скачать dle 10.4фильмы бесплатно
Коментарі: 0
Переглядів: 1207
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми радимо Вам
зареєструватись або увійти на сайт під своїм ім'ям.
