Страхи в першу чергу передаються від самих батьків, навіть найбільш впевнений у своїй дитині і його здібностях батько задумається над питанням: «А чи не скривдять мою дитину в школі?», «А чи не розгубиться він, не зламається від перших труднощів?».
Щоб запобігти грань розриву батьків і дитини, рекомендовано обов’язково відвідувати садок. Тоді з малого віку дитина засвоює те, що за ним обов’язково повернеться мама або тато, що в колективі йому буде веселіше, не нудно і цікавіше, що є успіхи, які несуть похвалу, є і осуд, покарання за помилки. Такій дитині буде легше адаптуватися.
Є випадки, коли батьки самі сіють паніку, розмовляючи при дитині між собою про тонкощі навчального процесу, про складність шкільної програми, про зростаючу агресію дітей. Ми не даємо їм шансу побачити і відчути, а нав’язуємо їх розуму думку про те, що їм обов’язково там буде погано, що в школі є якась загроза.
Не рідкість ситуації, коли дитині здається, що її недооцінюють гідно, що нехтують її почуттями та емоціями, тоді ситуація докорінно змінюється. Потрібно піднімати самооцінку дитини, стежити за тим, щоб вона частіше висловлювала свою думку, хвалити її в починаннях і максимально мінімізувати стан страху покарання за будь-які неправильні дії – хто не помиляється, той не знайде правильну відповідь.
А помилятися властиво кожному, навіть дорослому, потрібно обов’язково правильно донести це дитині. У такій ситуації потрібно її привчати до того, що не можна опускати руки, якщо щось не виходить, не потрібно боятися давати відповідь на питання, навіть якщо воно буде неправильним – спроба цінується. Не боятися висловлювати свою думку і іноді – необхідність відстояти її правильність. Постарайтеся не навантажити дитину багатогранністю цих питань, а поступово привчати до того, що зі страхом необхідно боротися. Порівняйте свої дитячі страхи з нинішнім станом вашої дитини і покажіть, що час минув, що тепер ви на все дивитеся по-іншому, змогли перебороти свій панічний стан.
Займіться в першу чергу собою, відкиньте погані думки, дайте відчути своїй дитині впевненість у собі, надійний тил і віру. Це так багато означатиме для його перших кроків. Наочно можна показати йому фільм, мультфільм, де герої або персонажі сидять за партою, слухають вчителя, спілкуються і грають на перерві.
Негатив повинен бути викоренений зовсім. Дайте відчути йому і те, що школа важлива і необхідна, що у вас є своя робота, свої заняття, що ви пройшли роки навчання і завдяки цьому маєте будинок, машину, роботу, адже без освіти людина фактично нічого не зможе.
Програйте ситуацію за допомогою ляльок або м’яких іграшок, поставте примітивні столи, почніть урок. Познайомте іграшки між собою, зіграйте роль вчителя і дайте своїй дитині можливість побачити все це на власні очі і проаналізувати з позитивного боку. І що б не трапилося, завжди вірте в дитину і навчиться йому довіряти, ці два фактори допоможуть зробити зв’язок між вами міцніший і прибере зайві страхи і рамки в спілкуванні.
