Взаємодіємо з дитиною із дистантної сім'ї

Рекомендації для педагогів

• Емоційно підтримуйте дитину. У дистантних сім'ях емоційне спілкування може перериватися через тимчасову відсутність батька чи матері, тому ди­тина з такої сім'ї потребує психологічного захисту, тепла тощо. Потрібно під­бадьорювати її (бодай добрим словом, поглядом), аби в неї сформувалося від­чуття повної сім'ї та гармонії взаємин між її членами.
• Підтримуйте в дитини відчуття безпеки. У дистантній сім'ї дитина емоційно близька до тієї людині, яка її виховує та проводить із нею більшість часу: це може бути бабуся (через відсутність батьків) або мама (якщо батько на заро­бітках), батько (якщо мати на заробітках, у відрядженні) тощо. Бажано, щоб дитина відкрилася вам, не приховуючи своїх почуттів та емоцій.
• Приділяйте дитині з дистантної сім'ї особливу увагу. Здебільшого таких ді­тей виховує лише мама, відповідно, у них немає прикладу батьківського вихо­вання. Тож мама вимушена брати на себе чоловічі ролі. Ураховуйте це під час спілкування з дитиною.
• Сприяйте творчому розвитку дитини. Створіть необхідні умови для розкрит­тя її здібностей.
• Будьте пильними під час спілкування з дитиною. Не варто постійно нагадува­ти їй про батька (матір), який(-а) у конкретний момент відсутній(-я) у родині, адже дитина і так сумує.
• Уважно ставтеся до почуттів дитини. Трапляється, що діти з традиційних сі­мей не розуміють, чому в дітей із дистантних родин неповна сім'я, а батьки нібито розлучені, тож можуть насміхатися з них, дражнити їх. Намагайтеся вберегти дитину від цього.

• Цікавтеся щоденним життям дитини (її навчанням, дозвіллям). Будьте уваж­ними до її захоплень.

• Сприймайте свою дитину такою, яка вона є. Прислухайтеся до її прохань. Ди­тина в дистантній сім'ї є дуже вразливою та нерішучою, тож надзвичайно важливо виокремлювати час, щоб вислухати та зрозуміти її.

 

Розряд	Тарифні коефіцієнти	Посадовий оклад (тарифна ставка), (грн з округленням)
		з 1 січня	з 1 грудня (прогнозоване підвищення)
Посадовий оклад (ставка) працівника І тарифного розряду		852	1012
1	1,00	1 218	1 378
2	1,09	1 223	1 378
3	1,18	1 233	1 378
4	1,27	1 243	1 378
5	1,36	1 253	1 378
6	1,45	1 263	1467
7	1,54	1 312	1558
8	1,64	1 397	1660
9	1,73	1 474	1751
10	1,82	1 551	1842
11	1,97	1 678	1994
12	2,12	1 806	2145
13	2,27	1 934	2297
14	2,42	2 062	2449
15	2,58	2 198	2611
16	2,79	2 377	2823
17	3,00	2 556	3036
18	3,21	2 735	3249
19	3,42	2 914	3461
20	3,64	3 101	3684
21	3,85	3 280	3896
22	4,06	3 459	4109
23	4,27	3 638	4321
24	4,36	3 715	4412
25	4,51	3 843	4564
Мінімальна заробітна плата		1 218	1 378

Як скласти план-конспект уроку? Які його компоненти є обов'язковими?

Підготовка вчителя до уроків починається ще до початку навчального року і включає в себе: вивчення Державного стан­дарту освіти, програм, підручників, укладання те­матичного планування (календарно-тематичного) тощо. Все це дійсно так. Однак підготовка до окремо взятого уроку такої процедури не передбачає. А якщо і передбачає, то лише епізодично, вибірково.

До початку навчального року вчителеві варто ретельно вивчити навчальну програму, ознайомитися з її особливостями, структурою і здійснити розподіл матеріалу за уроками. Упродовж року про­грама та календарно-тематичне планування — обо­в'язкові науково - та навчально-методичні інфор­маційні джерела, якими користуватиметься вчи­тель. Програма — документ, який завжди повинен бути під рукою. Чому?

У програмі передбачено основні змістові лінії, обсяги навчального матеріалу, подається перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підго­товки учнів, здійснено розподіл годин за темами та окремими формами діяльності (узагальнення, підсумкове узагальнення, узагальнювальне повто­рення, тематичне оцінювання, резервний час тощо), описано критерії оцінювання навчальних досяг­нень учнів з історії. Все перелічене вище вчитель повинен не лише знати, а й постійно використову­вати в щоденній практиці. Незнання програми вчителем та її компонентів досить часто призводить до ситуацій, коли він не може визначити навчальну та розвивальну мету уроку, об'єктивно оцінити відповідь учня, сформулювати вимоги до рівня навченості школярів тощо. Програмою варто корис­туватися не лише тим, хто тільки розпочинає свій професійний шлях, а й усім учителям, оскільки вона є надійним науково-методичним документом в про­цесі підготовки навчання шкільної історії.

Написання плану-конспекту уроку передбачає певну послідовність дій.

На першому етапі оби­рається тема уроку. Як зазначалося вище, тема ви­значається на основі програми. На другому етапі визначається мета уроку. Згідно із традиційними підходами, мета має три основних компоненти: навчальний (дидактичний), розвивальний, виховний.

Навчальна мета визначається на основі змісту програми (ліва частина програми). В ній спроекто­вано дидактичні завдання уроку.

Розвивальна мета уроку визначається за допо­могою державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (права частина програми). В кожній темі передбачено розвивальний блок зав­дань. У розвивальній меті фіксуються ті завдання, що пов'язані з формуванням умінь та навичок (пев­них компетенцій).

Виховна мета визначається на основі змісту на­вчального матеріалу, прийомів і методів, загальної організації навчального процесу. В ній прогнозуєть­ся (передбачається) виховний потенціал — те, що виховує, формує змістом або окремими засобами, методами, прийомами, впливає на емоційний стан, розвиває морально-етичні засади.

На третьому етапі визначаються засоби на­вчання — обладнання уроку. Перелік засобів на­вчання включає основний інструментарій уроку: підручники, посібники, роздатковий матеріал, технічні засоби навчання тощо.

Окремі вчителі в плані-конспекті уроку виділя­ють як окремий компонент понятійний апарат. Зде­більшого це нові поняття і терміни теми або ті, що варто повторити, узагальнити, систематизувати. Вважаємо, що поняття і терміни не є обов'язковим компонентом структури плану-конспекту. Роботу з понятійним апаратом варто планувати в ході само­го уроку.

На четвертому етапі визначаються тип та фор­ма уроку: тип — на основі дидактичної мети, а фор­ма — за домінуючими методами навчання.. Згідно із класифікацією, яку пропонують О. Пометун та Г. Фрейман, розрізняють такі уроки: за­своєння нового навчального матеріалу; формування і вдосконалення вмінь та навичок; закріплення та за­стосування знань, умінь та навичок; узагальнення та систематизації знань; контролю і корекції знань, умінь і навичок; комбіновані. В. Мисан, автор іншої класифікації, пропонує дещо спрощену ти­пологію уроків: вивчення нового матеріалу; форму­вання умінь та навичок; перевірки знань, умінь та на­вичок (урок тематичної атестації); узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок; комбіновані. Що ж до визначення форми уроку, то тут є декілька підходів. Один із них — визначення форми за допомогою домінуючих методів навчан­ня. Завдяки такому підходу уроки за формою класифікують так: словесні, наочні, ігрові, словесно-наочні, словесно-ігрові, наочно-ігрові. Форму уроку можна визначати за видовою органі­зацією (індивідуальними проявами) або нетра­диційними формами: урок-турнір, урок-телеміст, кіноурок, відеоурок, телеурок, урок-дискусія, урок «КВК», урок-суд, урок пам'яті, урок-прес-конференція, урок-конференція, урок «Що? Де? Коли?», урок-гра, урок-презентація тощо. Визначення фор­ми уроку є не менш важливим, ніж типу уроку, оскільки саме вона вказує на домінуючі методи та прийоми навчання.

На п 'ятому етапі відбувається планування ходу уроку. Хід уроку — своєрідний сценарій, згідно з яким реалізуються мета та основні завдання. О. По­метун та Г. Фрейман пропонують обов'язкові струк­турні компоненти уроку, набір яких у кожному типі уроку буде різним. 1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів, або підготовка школярів до сприйняття нової теми. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних резуль­татів. 5. Вивчення нового матеріалу (його первинне сприйняття). 6. Осмислення нових знань і вмінь. 7. Систематизація й узагальнення нових знань і вмінь на перетворюючому і творчому рівнях. 8. Підбиття підсумків уроку. 9. Інструктаж з домашнього завдан­ня. 10. Перевірка знань і вмінь.

В. Ми­сан визначає три основних елементи уроку: підго­товчий, основний, заключний. Кожен із цих етапів для різного типу уроку має специфічні складові. Незалежно від того, прихильником якої структури уроку є вчитель, варто пам'ятати, що хід самого уро­ку планується з обов'язковим дотриманням всіх його елементів.

Окремо варто звернути увагу і на планування навчального часу на уроці математики. Складовою ефек­тивності кожного з етапів є чіткий розподіл на­вчального часу.

На що варто звернути увагу, складаючи план – конспект уроку?

На уроці важливо все, і не може бути дру­горядних його складових. Від організації, манери спілкування, чіткості дій, темпу залежить в першу чергу робоча атмосфера уроку. Незібраний учитель, невчасно розпочатий урок, відсутність крейди, на­очних посібників, спізнення учнів, неприбраний кабінет, непідготовлене робоче місце учня — все це може негативно вплинути на початок та подальшу організацію процесу навчання на уроці математики. Щоб не допустити перерахованих вище негативних про­явів, варто ретельно планувати всі структурні еле­менти уроку від початку до його завершення. Сту­дентам, учителям, які лише розпочинають свою пе­дагогічну діяльність, необхідно продумувати (про­говорювати) весь хід уроку. Наприклад: «Заходжу в клас. Чекаю тиші. Вітаюся з учнями. Прошу всіх сісти і підготуватися до уроку (на парті має бути підручник, робочий зошит, ручка, олівець, лінійка). Ознайомлюю учнів з основними видами діяльності на уроці: на першому етапі уро­ку перевіримо засвоєння попередньої теми за допо­могою індивідуальних, групових завдань та само­стійної роботи у формі диктанту. Потім продовжимо вивчення теми. Узагальнення вивченого матеріалу здійснюватимемо у формі гри. За результатами роботи будуть виставлені оцінки. Підіб'ємо підсумки уроку. Ви отримаєте домашнє завдання за підручником та збірником ».

В процесі планування уроку варто звернути ува­гу на те, щоб кожен етап був логічно поєднаний з попереднім і наступним. На деякі із запитань учні не зможуть дати повної відповіді. Саме це може бути підставою для оголошення теми уроку. Змодельована ситуація свідчить про логічне по­єднання двох складових уроку — актуалізації та оголошення нової теми. За такою ж схемою можна перейти до мотивації вивчення нової теми. (Учні розмірковують над по­ставленими запитаннями і з допомогою вчителя мотивують необхідність вивчення теми.)

Перевірка домашнього завдання, засвоєння вивченого матеріалу обов'язково планується. Для усної перевірки потрібно скласти перелік запитань та завдань. Для письмової перевірки знань (самостійна робота, ви­конання тестових завдань, диктант) краще заздалегідь підго­тувати кожному учневі окремий варіант завдання. За таких умов учитель не лише зекономить навчаль­ний час, оскільки не виголошуватиме завдань, а й створить ситуацію, за якої кожен учень вважатиме, що отримав індивідуальне завдання.

Узагальнення й систематизацію знань під час вивчення нового матеріалу краще здійснювати в процесі розгляду основних питань теми. Узагаль­нення та систематизацію в кінці уроку варто прак­тикувати у 8—11 класах. Це обумовлено не лише віковим фактором, а й сформованістю певних умінь та навичок у попередні роки навчання.

Виставляючи оцінки, варто чітко дотримувати­ся критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з історії. Кожна з оцінок, особливо це сто­сується усних відповідей, повинна бути обґрунтованою.

Інструктаж домашнього завдання — це також структурний компонент уроку. Кількість завдань повинна бути оптималь­ною і обґрунтованою.

За якою схемою аналізувати проведений урок ? Що таке аналіз та самоаналіз проведеного уроку?

Будь-який проведений урок підлягає аналізу за умови присутності на ньому сторонніх осіб (дирек­тора, заступника директора, методиста, вчителів та ін.) або самоаналізу вчителя. Під аналізом уроку варто розуміти характеристику і оцінку навчаль­ного заняття в цілому або ж його окремих частин. Аналіз уроку може бути повним (детальна характе­ристика всіх структурних компонентів уроку, діяль­ності вчителя та учнів) і частковим (аналіз викори­станих методів і засобів навчання; рівень активі­зації учнів на уроці історії; організація самостійної роботи на уроці тощо). В аналізі уроку враховують­ся діяльність учителя, учнів, ступінь розкриття теми уроку, реалізація мети, основних завдань, доціль­ність використання методів та засобів навчання тощо. В педагогічній літературі пропонуються різні схеми аналізу уроку. Варто пам'ятати, що будь-яку з них не варто розглядати як універсальну модель аналізу діяльності вчителя та учнів. Разом з тим у будь-якій схемі аналізу уроку повинні бути обов'яз­кові компоненти, що підлягають обговоренню, оцінці тощо. До обов'язкових можна віднести такі компоненти. 1. Характеристика структурних еле­ментів уроку: визначення теми, мети (навчальної, розвивальної, виховної), завдань, типу, форми, об­ладнання, етапів уроку. 2. Зміст та методика ос­новних етапів уроку: організація повторення, особ­ливості вивчення нового матеріалу, організація уза­гальнення, систематизації знань, умінь та навичок, контролю тощо. 3. Характеристика методів та за­собів навчання: доцільність методів та засобів навчання; використання активних методів навчання; поєднання фронтальної, індивідуальної, групової форм роботи; організація самостійної роботи; ме­тодика контролю та обліку знань тощо. 4. Харак­теристика діяльності вчителя: рівень педагогічних вимог до роботи учнів; мова вчителя; володіння сло­вом як основним засобом спілкування з учнівським колективом; стиль поведінки; дотримання педаго­гічного такту; організаторська та управлінська діяльність учителя; характеристика функцій діяль­ності вчителя: консультативної, контрольної, організаційної тощо. 5. Характеристика діяльності учнів: рівень працездатності; активність мислення; вміння організувати свою діяльність на уроці; ро­зуміння поставлених завдань; дотримання вимог учителя тощо. 6. Характеристика загальних резуль­татів уроку: реалізація мети і завдань уроку; дотри­мання плану-конспекту уроку; якість роботи кла­су та вчителя.

Результатом підготов­ки вчителя до уроку має стати відповідність певно­му переліку вимог: до змісту навчального матеріалу, що опрацьо­вується на уроці; до методики проведення уроку; психолого-гігієнічні вимоги до організації уроку.

I. Вимоги до змісту навчального матеріалу, що опрацьовується на уроці:

повноцінність змісту, педагогіч­ного задуму уроку, його відповідність очікуваним результатам;

науковість матеріалу уроку;

застосування різноманітних джерел знань;

достатність і структурованість навчального матеріалу для формування базових знань та розв'язання ключових проблем.

II. Вимоги до методики проведення уроку:

мотивація і диференціація навчання;

високий ступінь самостійної розумової діяль­ності учнів, їх пізнавальної активності;

охоплення роботою всіх учнів;

виховання інтересу до предмету;

правильний вибір типу і структури уроку, за­собів і методів його проведення залежно від очіку­ваних результатів (дидактичної мети);

відповідність прийомів навчання педагогічно­му задуму, змісту і пізнавальним можливостям учнів.

III. Психолого-гігієнічні вимоги до організації уроку:

педагогічний такт учителя;

культура мовлення, емоційність, темп мовлен­ня;

врахування вікових та індивідуальних особ­ливостей учнів;

контакти з класом, наявність активної взаємо­дії та співпраці;

дотримання санітарно-гігієнічних норм .

Самоаналіз уроку — характеристика уроку, дана вчителем, який його провів. Вона може здійснюва­тися на основі схеми аналізу уроку або у формі відповідей на запитання щодо поетапного виконан­ня всієї групи завдань: з підготовки уроку та вже проведеного уроку. Наприклад: 1. Чи відповідав урок програмі? 2. Чи правильно визначені мета і завдання уроку? Наскільки реалізовані мета та зав­дання уроку? 3. Чи правильно розподілений на­вчальний час за основними етапами уроку? На­скільки ефективним виявився розподіл навчально­го часу? 4. Наскільки доцільними були методи і за­соби навчання? Як вони сприяли реалізації мети та завдань уроку? 5. Які методи і засоби навчання були найбільш ефективними і результативними? 6. Які форми навчання (фронтальні, групові, індивіду­альні) домінували на уроці? Чи вдалі їх вибір і по­єднання? 7. Чи об'єктивно, з дотриманням вимог, критеріїв, коментарем оцінено діяльність учнів? 8. Чи правильно проведено на уроці інструктаж, визначено обсяг і складність домашнього завдан­ня? 9. Чи було дотримано норм педагогічної етики, такту? Як було організоване спілкування з учнями, стимулювався успіх? 10. Що на уроці було найбільш вдалим, ефективним, а що не вдалося? Чому? 11. Чи сприяв урок розвитку учня? Як саме?

У навчально-методичній літературі можна зуст­ріти ряд інших схем аналізу та самоаналізу прове­деного уроку. Серед них важко визначити якусь найбільш універсальну. Вважаємо, що найкращою схемою аналізу проведеного уроку може бути сам план-конспект уроку. Аналізуючи всі структурні елементи плану-конспекту, можна з'ясувати, на­скільки вони відповідають вимогами, були доціль­ними, продуманими і спрацювали на досягнення поставленої мети.

 

1.Методичні рекомендації вчителям щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української мови та літератури в загальноосвітній школі
metodichni-rekomendaciyi-vchitelyam-shhodo-vikoristannya-testovix-texnologij-u-procesi-vivchennya-ukrayinskoyi-movi-ta-literaturi-v-zagalnoosvitnij-shkoli.doc [ b] (cкачувань: 109)
2. Методичні рекомендації вчителям щодо підготовки учнів до ЗНО
metodichni-rekomendaciyi-vchitelyam.doc [26.5 Kb] (cкачувань: 168)
3. Проектні технології на уроках української мови та літератури
proektni-texnologiyi.doc [54 Kb] (cкачувань: 49)
4. Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах
metodporadu.doc [40.5 Kb] (cкачувань: 66)
5. Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української літератури
metodporadu_2.doc [49.5 Kb] (cкачувань: 50)
6. Методичні рекомендації вчителям історії щодо підготовки учнів до ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з історії
metodporadu_3.doc [69.5 Kb] (cкачувань: 72)

Як зробити їх цікавими і продуктивними? Вони можуть виявитися особливо корисними починаючому класному керівникові.
1. Для проведення батьківських зборів виберіть найбільш сприятливий день і час, постарайтеся, щоб на цей час ні у вас, ні в батьків ваших учнів не було заплановано ніяких важливих справ, цікавих телепередач і т.п.
2. Визначите одну найбільш важливу проблему, що стосується учнів вашого класу, і на її обговоренні побудуйте розмову з батьками.
3. Особливу увагу зверніть на розміщення батьків у класі. Наприклад, можна розставити столи й стільці по колу, щоб всі учасники батьківських зборів добре бачили й чули один одного.
4. Підготуйте візитки з іменами батьків, особливо в тому випадку, якщо вони ще недостатньо добре знають один одного.
5. Разом з батьками придумайте правила для учасників зборів. Наприклад: знімати верхній одяг обов'язково; не допускається мовчання під час обговорення проблеми; відкидаючи пропозицію (думку), необхідно вносити зустрічну; називати один одного по імені та по батькові або тільки по імені й т.д.
6. Бережіть час людей, запрошених на збори. Із цією метою встановіть регламент і суворо стежте за його дотриманням.
7. У ході зборів використовуйте ігри й групові форми організації взаємодії батьків.
8. Зробіть спілкування на зборах невимушеним і відвертим - може допомогти чашка чаю.
9. Під час обговорення проблемних питань опирайтеся на життєвий і педагогічний досвід найбільш авторитетних батьків, на думку членів батьківського комітету й ради школи.
10. Прагніть до того, щоб на зборах були прийняті конкретні рішення.
Правила поведінки класного керівника на батьківських зборах
1. Педагогові необхідно зняти власну напругу й тривогу перед зустріччю з батьками.
2. За допомогою мови, інтонації, жестів й інших засобів дайте батькам відчути вашу повагу й увагу до них.
3. Постарайтеся зрозуміти батьків; правильно визначити проблеми, що хвилюють їх найбільш. Переконайте їх у тому, що в школи й родини одні проблеми, одні завдання, одні діти.
4. Розмовляти з батьками треба спокійно й доброзичливо. Важливо, щоб батьки всіх учнів - і благополучних, і дітей групи ризику - пішли зі зборів з вірою у свою дитину.
5. Результатом вашої спільної роботи на батьківських зборах повинна стати впевненість батьків у тому, що у вихованні дітей вони завжди можуть розраховувати на Вашу підтримку й допомогу інших учителів школи


Про роботу з батьками
• Поважайте роль батьків.
• Заохочуйте участь.
• Застосовуйте різні види, форми та стратегії для залучення батьків — будьте творчими та гнучкими.
• Порозмовляйте з батьками про взаємні очікування.
Будьте терплячими.
Зосередьте увагу на сильних сторонах сім'ї й дитини та давайте пози¬тивні відгуки. Підтримуйте контакти. Виражайте своє задоволення. Намагайтеся залучити цілу сім'ю. Організовуйте збори так, щоби батьки могли їх відвідати. Дотримуйтесь конфіденційності. Учіть співпрацювати.
Організовуйте співпрацю батьків з батьками. Проводьте спільні культурні заходи.
Отже, успішній адаптації учнів 5-х класів до навчання в основній школі сприятимуть цілеспрямована координація дій учителів, їхній професіоналізм і досвідченість.
Такий підхід до забезпечення наступності гарантує: на етапі початкової освіти — збереження цінності цього вікового періоду, пізнавально-особистісний розвиток дитини, її готовність до взаємодії з навколишнім середовищем; розвиток провідної діяльності як фундаментального новоутворення молодшого шкільного віку; спрямованість освітньо-виховної роботи на ті вимоги, які будуть пред'явлені в основній школі; на етапі базової середньої освіти — спирання на наявний рівень навчальних досягнень молодшого шкільного віку, їх активне використання в навчально-виховному процесі; індивідуальну роботу в разі інтенсивного розвитку, спеціальну допомогу в корекції несформованих на попередньому етапі якостей, розвиток провідного виду діяльності як фундаментального новоутворення середнього шкільного віку та перспективний розвиток якісно нових видів діяльності й форм взаємодії з навколишнім середовищем, нових рис особистості школяра.
Розробки батьківських зборів

Згідно з п. 1 статті 55 закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на:
• захист професійної честі, гідності;
• вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;
• індивідуальну педагогічну діяльність;
• участь у громадському самоврядуванні;
• користування подовженою оплачуваною відпусткою;
• підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм навчання, закладів освіти, установ та організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку;
• забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального й кооперативного будівництва;
• придбання для працюючих у сільській місцевості основних продуктів харчування за цінами, установленими для працівників сільського господарства;
• одержання службового житла.
Відповідно до п. 1 статті 56 закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані:
• постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;
• забезпечувати умови для засвоєння вихованцями, учнями, студентами, слухачами навчальних програм на рівні обов'язкових вимог до змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвитку здібностей дітей, учнів, студентів;
• настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі - правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбності, поміркованості, інших доброчинностей;
• виховувати в дітей та молоді повагу до батьків, жінок, старших за віком, народних традицій та звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного й соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та природного середовища країни;
• готувати учнів і студентів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
• додержуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента; - захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.

У статті 23 Конституції України йдеться, що кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права та свободи інших людей, і має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

У cтатті 28 закону України «Про загальну середню освіту» зазначено, що права та обов'язки педагогічних працівників системи загальної середньої освіти визначаються Конституцією України [254к/96-ВР], законом України «Про освіту», Кодексом законів про працю України [322-08], цим законом та іншими нормативно-правовими актами.




Згідно з п. 1 статті 57 закону України «Про освіту» держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам:
• належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне обслуговування;
• підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п'ять років;
• правовий, соціальний, професійний захист;
• компенсації, установлені законодавством, у разі втрати роботи, у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці;
• призначення й виплату пенсії відповідно до чинного законодавства;
• установлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за наукові ступені та вчені звання;
• виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи в таких розмірах: понад 3 роки - 10 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків;
• виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків;
• виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги для оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;
• установлення середніх посадових окладів (ставок заробітної плати) науково-педагогічним працівникам вищих закладів освіти третього та четвертого рівнів акредитації на рівні подвійної середньої заробітної плати працівників промисловості;
• установлення середніх посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічним працівникам вищих закладів освіти першого та другого рівнів акредитації та інших закладів освіти на рівні не нижче від середньої заробітної плати працівників промисловості;
• перегляд заробітної плати педагогічним і науково-педагогічним працівникам проводиться двічі на рік із щоквартальною індексацією з урахуванням рівня інфляції.

Державне забезпечення педагогічних працівників

Згідно з п. 2-4 статті 57 закону України «Про освіту» держава забезпечує:
• установлення доплат спеціалістам, які працюють у системі освіти, до рівня середньомісячної заробітної плати працівників у цілому по народному господарству;
• установлення середнього розміру посадових окладів (ставок заробітної плати) обслуговуючому персоналу відповідно до схеми посадових окладів (ставок заробітної плати), що визначені Кабінетом Міністрів України;
• перегляд рівня заробітної плати спеціалістам, які працюють у системі освіти, та обслуговуючому персоналу проводиться двічі на рік із щоквартальною індексацією з урахуванням рівня інфляції;
• у разі захворювання педагогічного та науково-педагогічного працівника, яке унеможливлює виконання ним професійних обов'язків та обмежує перебування в дитячому, учнівському, студентському колективі, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу за ним зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби чи каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
• педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості та селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням та освітленням у межах установлених норм;
• педагогічним і науково-педагогічним працівникам за рахунок власних коштів закладів освіти може надаватись матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

У статті 122 Кодексу законів про працю України зазначено, що при направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) та проводяться виплати, передбачені законодавством

Статтею 94 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку власник або вповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу
Згідно зі статтею 115 Кодексу законів про працю України, вона має виплачуватись регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Із чого складається заробітна плата вчителя?
Умови оплати праці, ставка заробітної плати, посадові оклади регулюються Інструкцію про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про загальну середню освіту» педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу та форми власності складає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до тарифної ставки (у відсотках):

класне керівництво - 20-25;
перевірка зошитів - 10-20;
завідування - майстернями (15-20), навчальними кабінетами (10-15), навчально-досвідними ділянками (10-15).
Розміри та порядок установлення доплат за інші види педагогічної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Щомісячна заробітна плата педагогічних працівників установ освіти визначається шляхом множення ставки заробітної плати на їх фактичне навантаження на тиждень і ділення цього добутку на встановлену норму годин на тиждень і виплачується щомісячно незалежно від кількості тижнів і робочих днів у різні місяці року.

Учителям початкових класів, яким із незалежних від них причин не може бути забезпечене повне тижневе навантаження, заробітна плата виплачується в розмірі не нижче місячної ставки, якщо:

у 2-4-х класах уроки образотворчого мистецтва, музики та співів, фізкультури передані спеціалістам;
у 1-х класах учителі за станом здоров'я та з інших причин не можуть вести уроки фізкультури та співів;
у 1-4-х класах шкіл із поглибленим вивченням іноземної мови, у сільських початкових школах, коли вчителі внаслідок своєї підготовки не можуть вести уроки іноземної та інших мов.
Учителям, в яких із незалежних від них причин протягом навчального року навантаження зменшується порівняно з навантаженням, установленим їм при тарифікації, до кінця навчального року виплачується заробітна плата у випадку, коли:

навантаження, що залишилось, вище встановленої норми на ставку - заробітна плата за фактичну кількість годин;
навантаження, що залишилось, нижче встановленої норми на ставку - заробітна плата за ставку, коли немає можливості цих педагогічних працівників довантажити навчальною роботою в даній місцевості за умови виконання іншої організаційно-педагогічної роботи;
при тарифікації навчальне навантаження було встановлено нижче норми за ставку - заробітна плата, установлена при тарифікації, за умови виконання іншої організаційно-методичної роботи.
У випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводились із незалежних від учителя причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо), його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, установленої при тарифікації, за умови, що вчитель виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. При відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку та розмірах, визначених відповідно до Кодексу законів про працю України.

Місячна заробітна плата директора (керівника) та його заступника залежить від їх освіти, категорії та тарифного розряду, а також від кількості учнів у школі.

Відповідно до Інструкції № 102 тарифний розряд керівника (завідуючого, начальника) закладу з кількістю учнів понад 1500 складає 17, від 501 до 1500 учнів - 16, від 500 учнів - 15.

Які існують надбавки до заробітної плати (посадового окладу) вчителів, викладачів та інших педагогічних працівників?

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти до надбавок, на які нараховуються премії працівникам освіти, відносять:

високі творчі та виробничі досягнення в роботі;
класність (категорію);
знання та використання іноземної мови в роботі;
виконання особливо важливих (складних) робіт на строк їх проведення;
робота з іноземними учнями;
персональна надбавка, установлена за рішенням органу управління.
Як оплачується перевірка письмових робіт (зошитів)?

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, де зазначено, що вчителям 1-4-х класів загальноосвітніх шкіл за перевірку зошитів учнів проводиться додаткова оплата в розмірі 15 відсотків ставки заробітної плати. Ця доплата проводиться основному вчителю незалежно від навантаження. Якщо в 1-4-х класах уроки з мов проводить інший учитель, доплата йому за перевірку зошитів проводиться за фактичну кількість годин, виходячи з розмірів, передбачених для вчителів початкових класів, з урахуванням кількості учнів.

Учителям 5-11-х (12-х) класів шкіл усіх типів і найменувань проводиться додаткова оплата за перевірку письмових робіт з мов і літератури в розмірі 20 відсотків, математики - 15, іноземної мови, стенографії, технічної механіки (конструювання) та креслення - 10 відсотків ставки заробітної плати. При цьому за перевірку робіт із креслення вчителям загальноосвітніх шкіл доплата не проводиться. Також у початкових класах, в яких заняття повинні вести два вчителі, у випадку відсутності другого вчителя по хворобі або з інших причин доплата за перевірку зошитів проводиться як за один клас залежно від загальної кількості учнів. Ця додаткова доплата за перевірку письмових робіт проводиться з урахуванням установленої норми навантаження. У випадку, коли вчитель 5-11-х (12-х) класів має навантаження з предметів, з яких установлена додаткова оплата за перевірку письмових робіт, більше чи менше 18 годин на тиждень (72 години на місяць), доплата відповідно збільшується чи зменшується.

У 1-11-х (12-х) класах шкіл усіх типів і найменувань із кількістю учнів менше 12 осібоплата за перевірку письмових робіт проводиться в розмірі 50 відсотків відповідних доплат. Даний порядок оплати застосовується і при розподілі класів і груп на підгрупи. Перерахунок розміру доплат за перевірку зошитів у зв'язку зі зміною кількості учнів протягом навчального року не проводиться (окрім випадків, коли тарифікація педагогічних працівників здійснюється на початок першого та другого півріччя).

Як оплачується класне керівництво?

Відповідно до інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти додаткова оплата за класне керівництво проводиться вчителям (крім керівників) у таких випадках:

учителям 1-4-х класах у розмірі 20 відсотків від ставки заробітної плати;
учителям 5-11-х (12-х) класів у розмірі 25 відсотків від ставки заробітної плати.
У класах (класах-комплектах) шкіл усіх типів і найменувань із кількістюучнів менше 12 осіб оплата за класне керівництво здійснюється в розмірі 50 відсотків відповідних розмірів доплат.

У початкових класах (класах-комплектах), в яких заняття повинні вести два вчителі, у випадку відсутності другого вчителя по хворобі або з інших причин доплата за класне керівництво проводиться як за один клас (клас-комплект) залежно від загальної кількості учнів.

Перерахунок розміру доплат за класне керівництво та за перевірку зошитів у зв'язку зі зміною кількості учнів протягом навчального року не проводиться (крім випадків, коли тарифікація педагогічних працівників здійснюється на початок першого та другого півріччя).

Запитання: Я працюю у школі 15 років, маю звання «учитель-методист». Які надбавки до заробітної плати я маю отримувати? Чи залишиться доплата за звання «учитель-методист» у випадку, якщо я переведусь до іншого закладу освіти (школи)?

У Законі України «Про освіту» зазначено, що виплата педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежить від їхнього стажу роботи, у відсотках:

3 роки - 10;
понад 10 років - 20;
понад 20 років - 30.
Відповідно до Інструкції № 102 ставки заробітної плати та посадові оклади підвищуються на 15 відсотків за звання «учитель-методист». У випадку переходу працівника з одного закладу до іншого на однакові посади або на посади, які відповідають профілю предмета, дисципліни, що викладається, доплата за звання зберігається до чергової атестації.

Отже, із вищевикладеного можемо зробити висновок, що вам має виплачуватись надбавка до посадового окладу в розмірі 45 відсотків. Ця доплата зберігається за вами в разі переходу в іншу школу.

http://zalik.org.ua/articles/teachers/697-...-uchitelju.html